Кінець Саула 1-7; знеславлення та поховання Саула 8-14

1
Філістимляни воювалися з Ізраїлем, і ізраїльтяни втекли від філістимлян і впали, побиті на горі Гілбоа.
2
Та філістимляни налягли на Саула й на його синів і вбили Йонатана, Авінадава та Малкішуа, синів Саула.
3
Битва лютувала проти Саула.
Лучники настигли його, й він вельми злякавсь їх.
4
Тоді Саул сказав до свого зброєноші: “Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та й не знущались надо мною.” Але зброєноша не хотів, бо дуже наполохався.
Тоді Саул узяв меча й настромивсь на нього.
5
Зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і помер.
6
Так помер Саул і три сини його, й увесь його дім вимер разом з ним.
7
Як же побачили ізраїльські люди, які були в долині, що військо втекло й що Саул та його сини загинули, - покинули свої міста й порозбігались, а тоді прийшли філістимляни й оселились у них.
8
Наступного дня прийшли філістимляни обдирати побитих і знайшли Саула та його синів мертвими на горі Гілбоа.
9
Облупили вони його, взяли його голову та зброю й послали скрізь по Філістимлянському краю, щоб дати радісну вість своїм кумирам та народові.
10
Вони склали його зброю в капищі свого бога, а череп його повісили в храмі Дагона.
11
Як же довідались мешканці Явешу Гілеадського про все, що філістимляни зробили з Саулом,
12
рушили хоробрі всі люди, взяли тіло Саула й тіла його синів, принесли їх у Явеш і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім день.
13
Так помер Саул за свою невірність, якою провинився перед Господом, за те, що не пильнував Гослоднього слова, за те, що питав у чарівниці поради
14
та за те, що не питав її у Господа.
Тим він і погубив його, а царство передав Давидові, синові Єссея.