Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30

1
Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
2
Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
3
Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є.
Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана?
Навіщо ж вимагає цього мій пан?
Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
4
Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
5
І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.
6
Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
7
Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
8
Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це!
Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
9
А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
10
“Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою;
вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
11
Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: - Вибирай собі:
12
або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе;
або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля.
Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
13
Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
14
І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.
15
І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його.
Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже!
Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
16
Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму;
і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
17
І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ?
Я, я согрішив;
я, пастух, я вчинив зло!
Але оці овечки що зробили?
Господи, Боже мій!
Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
18
Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
19
І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
20
Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела;
з ним були чотири його сини, що поховались.
21
Давид підійшов до Орнана.
Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
22
Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік;
я збудую на ньому жертовник Господеві;
яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
23
А Орнан Давидові: “Бери лишень собі!
Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби!
От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру;
все це дармо даю.”
24
Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
25
І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
26
Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви;
і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
27
Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
28
У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
29
Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
30
але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.