Видатки Давидові на будову святині 1-5; пожертви князів 6-9; Давидова молитва 10-19; коронування Соломона 20-25; джерела до історії Давида 26-30

1
Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.
2
Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.
3
До того - в моїй любові до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому:
4
три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,
5
щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук.
А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”
6
І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.
7
Дали вони на будову дому Божого: золота - 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла - 10000 талантів, міді - 18 000 талантів, а заліза - 100 000 талантів.
8
У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.
9
І радів народ, що вони розщедрились.
бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.
10
Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою.
Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!
11
Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє!
Тобі, о Господи, належить царство!
Ти вищий над усе як Владика!
12
Багатство й слава - від тебе.
Ти усім володієш;
у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним.
13
Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я.
14
Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів?
Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;
15
ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші;
неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.
16
Господи, Боже наш!
Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.
17
Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш;
я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.
18
Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших!
Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.
19
А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”
20
Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.
21
І принесли Господеві жертви;
а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.
22
І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика.
23
І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.
24
Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.
25
Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.
26
Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.
27
Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років;
у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.
28
І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.
29
Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,
30
а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.