Бетел 1-10; пророк у Бетелі 11-19; кара за непослух 20-32; гріх Єровоама 33-34

1
Та ось, за словом Господнім, прийшов з Юдеї в Бетел чоловік Божий, саме тоді, як Єровоам стояв коло жертовника, щоб покадити,
2
і, на наказ Господній, крикнув проти жертовника: «Жертовнику, жертовнику!
Так каже Господь: Ось домові Давида народиться син, на ім'я Йосія;
він заріже на тобі жерців узвиш, що кадять на тобі, і палитиме на тобі чоловічі кістки
3
Того ж дня дав також знак словами: «Ось знак, що так сказав Господь: цей жертовник розсядеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться
4
Як тільки цар Єровоам почув слово Божого чоловіка, що цей крикнув проти жертовника в Бетелі, простяг від жертовника руку й повелів: «Схопіть його!» Але рука, що він простяг проти нього, всохла, і він не міг повернути її назад до себе.
5
Жертовник же розсівся, і попіл з жертовника розсипався, на знак, який дав Божий чоловік за наказом Господнім.
6
Тоді цар звернувся до Божого чоловіка й сказав: «Ублагай, прошу, обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб моя рука знов повернулась до менеВиблагав Божий чоловік обличчя Господнє, і царева рука повернулася знов до нього і стала, як перше.
7
І сказав цар до Божого чоловіка: «Ходи зо мною до господи і покріпись, і дам тобі гостинця
8
Та Божий чоловік сказав цареві: «Хоч би ти давав мені половину твого дому я не піду з тобою;
нічого не буду ані їсти, ані пити на цім місці,
9
бо так мені заповідано словом Господнім: не їстимеш, мовляв, ані не питимеш нічого і не повернешся тією дорогою, що йшов
10
От і пішов він іншою дорогою;
не повернувся дорогою, якою прийшов у Бетел.
11
Жив у Бетелі один старий пророк.
Сини його прийшли та й оповіли йому все, що зробив Божий чоловік у Бетелі того дня, і слова, що він сказав цареві, вони теж оповіли своєму батькові.
12
Батько спитав їх: «Яким шляхом пішов він звідсиСини вказали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, що був прийшов з Юдеї.
13
Він повелів синам: «Сідлайте мені осла.» І як осідлали йому осла, сів він на нього
14
та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом.
Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.»
15
І просить його: «Ходи зо мною та з'їси щось
16
Він же відповідає: «Не можу повернутися з тобою й піти до тебе, не можу нічого ні їсти, ні пити тут з тобою,
17
бо Господь мені наказав: Не їстимеш ані не питимеш нічого там і не повернешся дорогою, якою прийшов
18
І каже той йому: «Я теж пророк, як і ти, і ангел говорив мені на наказ Господній: Заверни його до себе в хату, щоб він щось із'їв і випив.» Так обманув він його.
19
Вернувся той до нього та й їв і пив у нього.
20
Та ось коли вони були ще за столом, прийшло слово Господнє до пророка, що завернув його,
21
і закликав він до Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї: «Так говорить Господь: За те, що ти спротивився Господньому велінню і не пильнував заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій,
22
а повернувся та їв і пив на місці, про яке він сказав тобі, щоб ти не їв і не пив там, - тіло твоє не ввійде до гробу батьків твоїх
23
Після того, як той наївся й напився, пророк осідлав йому осла, і він від'їхав.
24
Та як уже їхав, зустрів його в дорозі лев та й вмертвив його.
І лежав його труп, простягнутий на дорозі, а осел стояв коло нього, стояв і лев коло трупа.
25
Якже проходили люди мимо, побачили труп, простягнутий на дорозі й лева, що стояв коло трупа.
Прийшли вони й розповіли про це в місті, де жив старий пророк.
26
Почувши про це пророк, що завернув був його з дороги, сказав: «Це Божий чоловік, що спротивився Господньому велінню, тим і видав Господь його левові, що роздер його на смерть, за словом, що Господь сказав йому
27
І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла!» Ті осідлали.
28
Поїхав він і знайшов трупа, простягнутого на дорозі;
осел же і лев стояли коло нього.
Лев не жер трупа і не роздер осла.
29
Підняв він трупа Божого чоловіка, поклав на осла та привіз назад.
Отак прийшов старий пророк у своє місто, щоб оплакати та поховати його.
30
Він поклав трупа до своєї гробниці, і плакали по ньому: «Ой братіку мій!»
31
А поховавши його, сказав він до своїх синів: «Як вмру, то поховайте мене у гробниці, де поховано Божого чоловіка;
коло його костей покладіть мої кості,
32
бо збудеться напевно слово, що він, на Господнє веління, крикнув проти жертовника в Бетелі та проти всіх капищ, що на узвишшях у містах самарійських
33
Але й після цього не звернув Єровоам із своєї лихої дороги, а настановляв і далі з простих людей Жерцями на висотах.
Хто тільки хотів, того призначав він жерцем на узвишшях.
34
Оце ж і звело дім Єровоама до гріха, що призвів його до погибелі й заглади з лиця землі.