Війна з араміями 1-4; лже-пророки 5-12; Міхей - правдивий пророк 13-28; смерть Ахава 29-40; Йосафат царем в Юдеї 41-51; Ахазія - цар в Ізраїлі 52-54

1
Минуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем.
2
На третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.
3
Цар ізраїльський сказав до своїх слуг: «Чи ви знаєте, що Рамот гілеадський нам належить?
Ми ж мовчимо, не відбираємо його з рук царя арамійського
4
Потім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадськогоЙосафат відповів цареві ізраїльському: «Я - як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні
5
Однак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа
6
Зібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки
7
Та Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати
8
Цар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе.
Це - Міхей, син ЇмлиЙосафат же каже: «Не говори так, царю
9
Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли
10
Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними.
11
Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного
12
І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський!
Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки
13
Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро
14
Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь!
Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»
15
Як же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею!
Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки
16
Цар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду
17
Тоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає.
Господь сказав: Нема в них пана!
Хай кожний в мирі повертається додому
18
Цар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе
19
І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.
20
Господь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув?
Той з них говорив так, а той інакше.
21
Тоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його.
Господь спитав: Чим?
22
І відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків.
Господь сказав: Тобі вдасться його підманути;
іди й зроби так.
23
Оце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе
24
Тоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як?
То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі
25
Міхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись
26
А цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,
27
і скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо
28
А Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене
29
От і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.
30
Цар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою.
31
Цар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського
32
Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав.
33
Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.
34
Один же чоловік нап'яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею.
Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано
35
Та битва того дня дедалі більш закипала.
Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав.
Кров з рани стікала в колісницю.
36
А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто;
кожний у свою землю!
37
Цар померПривезли царя в Самарію й поховали в Самарії.
38
Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, - в нім милися блудниці, - пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.
39
Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, - усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.
40
І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.
41
Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.
42
Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі.
Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.
43
Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.
44
Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.
45
Йосафат жив у мирі з царем ізраїльським.
46
Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.
47
Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.
48
Не було тоді наставленого царя в Едомі.
49
Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом;
та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.
50
Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на корабляхЙосафат же не схотів.
51
І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка.
Замість нього став царем син його Йорам.
52
Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.
53
Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.
54
Він служив Ваалові, падав перед ним ниць і доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, цілком так само, як чинив його батько.