- Лукавий нащадок 1-10; занепад віри в народі 11-15; зруйнування святині 16-40; безсоромні накази 41-64
- 1
- Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,
- 2
- взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.
- 3
- Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів.
Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.
- 4
- Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.
- 5
- Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.
- 6
- От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.
- 7
- Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,
- 8
- і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.
- 9
- Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.
- 10
- Вийшов з них грішний нащадок - Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.
- 11
- Того часу з'явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»
- 12
- Сподобалось їм це слово,
- 13
- і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.
- 14
- От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,
- 15
- затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.
- 16
- Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.
- 17
- Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,
- 18
- і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя;
але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.
- 19
- Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.
- 20
- Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;
- 21
- увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,
- 22
- а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, - усе пообдирав.
- 23
- Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.
- 24
- Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.
- 25
- Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:
- 26
- начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.
- 27
- Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.
- 28
- Земля здригнулась із-за своїх мешканців.
Кожен дім Якова був соромом вкритий.
- 29
- Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди;
він прибув у Єрусалим з великим військом
- 30
- і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри.
Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.
- 31
- Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.
- 32
- Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.
- 33
- Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;
- 34
- посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,
- 35
- понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;
- 36
- і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.
- 37
- Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.
- 38
- І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців.
Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.
- 39
- Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.
- 40
- Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.
- 41
- Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом
- 42
- та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.
- 43
- Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.
- 44
- Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,
- 45
- припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,
- 46
- опоганити храм та святих,
- 47
- будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,
- 48
- лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,
- 49
- так щоб забути закон та перемінити всі установи.
- 50
- А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.
- 51
- Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.
- 52
- Багато людей з народу пристало до них - усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.
- 53
- Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.
- 54
- П'ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.
- 55
- При дверях домів та по майданах палено кадило.
- 56
- Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,
- 57
- а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.
- 58
- Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.
- 59
- А двадцять п'ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.
- 60
- І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,
- 61
- разом з їхніми немовлятками, прив'язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.
- 62
- Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.
- 63
- Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.
- 64
- Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.
|