Перемога Юди 1-35; очищення та нове посвячення святині 36-59; укріплення Сіону 60-61

1
І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,
2
щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити.
Люди з твердині були їхніми провідниками.
3
Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,
4
заки воно ще розкинулось поза табором.
5
Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають
6
Як почало на день благословитись, з'явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.
7
Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, -
8
і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.
9
Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.
10
Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,
11
та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє
12
Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,
13
і вийшли з табору, щоб з ними воювати.
Тоді ті, що були при Юді, засурмили,
14
і почався бій.
Погани були розбиті, і втекли на рівнину,
15
а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча.
Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.
16
Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад
17
і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.
18
Горгій і його військо поблизу нас у горах.
Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно
19
Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з'явилась частина війська
20
і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;
21
тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,
22
і втекли всі у землю Філістимлянську,
23
а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору.
І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.
24
А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.
25
Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.
26
Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,
27
а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.
28
Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.
29
Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.
30
Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.
31
Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу.
Ганьба нехай поб'є їхнє військо та їхню кінноту!
32
Нашли на них великий страх!
Розбий їхню смілість, що в їхній силі.
Нехай загинуть у своїй поразці.
33
Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім'я
34
Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.
35
І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.
36
Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог!
Ходім і очистьмо храм та посвятімо
37
І зібралось військо й пішло на гору Сіон.
38
Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, -
39
і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.
40
Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.
41
Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.
42
Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,
43
й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.
44
Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,
45
і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;
46
отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з'явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.
47
Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,
48
і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,
49
зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.
50
І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.
51
На стіл поклали хліби, розп'яли завіси і скінчили все, за що були взялись.
52
Двадцять п'ятого дня дев'ятого місяця - місяця Хаселев - 148 року встали вони вранці
53
і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.
54
Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.
55
Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.
56
Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.
57
Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.
58
Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.
59
Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
60
Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.
61
Юда поставив там залогу, щоб стерегти її;
а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, - щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.