Потуга римлян 1-16; союз Юди з Римом 17-32

1
І почув Юда про славу римлян, про їхню велику силу, про те, що вони доброзичливі супроти тих, хто пристає до них;
що вони укладають дружбу з усіма тими, хто до них приходить;
що то народ вельми могутній.
2
Йому оповіли про їхні війни та про їхні подвиги проти галатів, як вони цих підбили й присилували їх платити данину;
3
про те, що в Еспанії зробили, що заволоділи покладами золота та срібла, які там були;
4
про те, як своїм розумом та витривалістю підбили увесь той край, хоч край той був від них вельми далеко;
про царів, що нападали на них із кінців світу, аж поки ті не знищили їх дощенту, завдавши їм великого удару;
про те, як інші царі їм щороку платять данину;
5
про те, як вони в бою розбили Филипа та Персея, македонського царя, і розгромили інших, що були на них повстали;
6
про Антіоха, великого царя Азії, що двигнувся був на них війною із 120 слонами, кіннотою, колісницями та з превеликим військом, і як вони розбили його;
7
як вони взяли його живцем і примусили його самого та його спадкоємців на царському престолі платити тяжку данину, дати закладників і відступити
8
із своїх країв Індію, Мідію та Лідію, найкращі з своїх земель, що їх, забравши в нього, дали вони цареві Евменові;
9
як греки задумали піти на них, щоб звести їх зо світу,
10
та римляни, довідавшись про те, вислали проти них тільки одного воєводу, що розбив їх у бою, і багато з них полягло трупом, а їхніх жінок з дітьми він забрав у полон, здер з них велику здобич, підбив під себе край їхній, зруйнував твердині й зробив їх рабами аж по цей день.
11
Щодо решти царств та островів, які колинебудь їм спротивились, то вони їх знищили й підкорили, а з друзями своїми й з тими, що їм довіряли, зберегли дружбу.
12
Вони завоювали царів близьких і далеких.
Усі про них чули, їх боялись.
13
Кому вони хочуть допомогти, щоб царювати, ті царюють, і кого хочуть, того скидають, і вони сильно зросли.
14
Однак при тому всьому, ані один з них не вклав собі на голову вінця, ані не носив багряниці, щоб у ній пишатись.
15
Вони зробили собі раду, й 320 радників радяться ввесь час про народ, щоб його справи були в доброму порядку.
16
Вони щороку довіряють владу одному, щоб правив ними та володів усім їхнім краєм.
Всі слухаються одного, і ні заздрощів, ні ревнощів нема між ними.
17
І вибрав Юда Евполема, сина Іоана, сина Акко, та Ясона, сина Єлеазара, і послав їх у Рим, щоб укласти союз та дружбу
18
й щоб скинути з себе ярмо, бо бачили вони, як грецьке царство робило Ізраїля рабами.
19
Пішли ті в Рим, -дорога ж дуже довга,.- і прибули доради та й, промовляючи, так сказали:
20
«Юда Макавей з братами та народ юдейський послав нас до вас, щоб укласти з вами союз та мир і щоб ви записали нас між вашими союзниками та друзями
21
Сподобалось тим це слово.
22
Ось відпис договору, що його римляни на бронзових таблицях написали та вислали в Єрусалим на пам'ять для юдеїв про мир та союз:
23
«Гаразд хай буде римлянам та юдейському народові на морі й на суші повіки!
Нехай далеко будуть від них меч та ворог!
24
Як вибухне війна перше проти Риму чи когобудь з його союзників на всім просторі їхньої держави,
25
народ юдейський буде битись у них при боці, коли нагода їм дозволить, із щирого серця.
26
Ворогам не постачатимуть і не даватимуть ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, - як Рим постановив, - і, нічого не порушуючи, будуть вони додержувати ці зобов'язання.
27
Так само й римляни, коли б на народ юдейський напав хтось перший, будуть при боці в них із душі битись, так, як обставини те вкажуть.
28
Напасникові ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, - нічого не даватимуть, як Рим постановив, і ці зобов'язання вони будуть додержувати без обману.
29
На таких умовах римляни заключили союз з народом юдейським.
30
Коли ж по цій угоді, чи то одні, чи другі, захочуть щось додати або відняти, вони те зроблять, як їм буде завгодно, і те, що додадуть чи віднімуть, буде чинним.
31
Про лиха ж, що їх цар Димитрій завдає Юдеям, ми йому написали: Навіщо давиш своїм ярмом наших друзів та союзників - юдеїв?
32
Як ще раз будуть скаржитися на тебе, ми боронитимемо їхні права й битимемося з тобою на морі й на суходолі