Поразка й смерть Юди 1-22; Йонатан -провідник 23-53; макавейська партія проти греків 54-73

1
Почувши, що Ніканор з військом полягли у бою, Димитрій послав знову в Юдею Вакхида й Алкіма на чолі правого крила.
2
І двигнулися вони по дорозі в Галгалу та обложили Маїсалот, що в Арбелах, і, здобувши його, вибили багато людей.
3
Першого місяця 152 року вони отаборились під Єрусалимом,
4
потім з 20 000 піхоти і 2000 кінноти пішли походом на Берет.
5
Юда з 3000 добірних вояків розташувався табором в Еласі.
6
Побачивши велику силу ворожих військ, вельми настрахались, і багато з них утекли з табору, так, що там зосталось тільки 800 чоловік.
7
Побачив Юда, що його табір почав розбігатися саме тоді, як бій надходив, і серце його краялося, бо не було більше часу їх зібрати.
8
Він з одчаю мовив до тих, що лишились: «Устаньмо й сміливо ходімо проти противників!
Може, таки зможемо проти них воювати
9
Та військо його відмовляло: «Тепер ми нічого не зможемо зробити, хібащо тільки врятувати наше життя.
Потім ми повернемося назад з братами й будемо битись, а тепер нас мало
10
Юда ж відрік: «Нехай того не буде, щоб таке чинити, - від них утікати!
Якщо вже настав для нас час, помремо як хоробрі за наших братів і не дамо заплямити нашої слави
11
І вийшло військо з табору, і стало до зудару з ними.
Кінноту розділено на дві частини.
Пращники й лучники йшли попереду, всі найвідважніші теж були в перших лавах, тоді як Вакхид був на правім крилі.
12
Лава посувалася з обидвох сторін під звук сурем.
Ті, що були при Юді, й собі засурмили,
13
і земля тряслась від гуркоту військ.
Битва тривала від ранку аж до вечора.
14
Побачивши, що Вакхид і ядро війська були праворуч, Юда зібрав навколо себе щонайхоробріших,
15
розбив праве крило і гнався за ними аж до схилів гори Азоту.
16
Тоді ліве крило, вглядівши, що праве розбите, повернулось навздогін за Юдою і тими, що були з ним, і гналися за ними з тилу.
17
Бій був запеклий, і з одного й з другого боку полягло багато вбитих.
18
Поліг і Юда, а решта повтікали.
19
Йонатан і Симон узяли Юду, свого брата, і поховали у гробниці його предків у Модіні.
20
Увесь Ізраїль плакав за ним вельми і влаштував йому довгу жалобу, та й, голосячи багато днів, промовляли:
21
«Як же то міг полягти витязь, який рятував Ізраїля
22
Решта дій Юди, його воєн, подвигів, які він учинив, та величі його не були записані, бо їх вельми багато було.
23
Після смерти Юди беззаконні знову піднесли голову по всіх місцевостях Ізраїля, і знову з'явилися ті, що чинять несправедливість.
24
Того часу настав дуже великий голод, так що здавалось, ніби сама земля перейшла на ворожий бік.
25
Тоді Вакхид вибрав нечестивих людей і настановив їх над краєм панами;
26
ті заходилися вишукувати та вивідувати про друзів Юди і приводити їх до Вакхида, а цей карав їх і насміхався з них.
27
І настав в Ізраїлі такий великий утиск, якого не було, відколи не з'явився більш пророк.
28
Тоді зібралися всі друзі Юди та сказали Йонатанові:
29
«Відтоді, як помер брат твій Юда, немає мужа, схожого на нього, щоб виступити проти ворогів, Вакхида та тих, що ненавидять народ наш.
30
Отож: ми й вибрали тебе сьогодні, щоб ти був замість нього нашим начальником і вождем та провадив наші війни
31
Тоді Йонатан перейняв провід на себе, посівши місце Юди, свого брата.
32
Довідався про це Вакхид і шукав, як би його вбити.
33
Почули про те Йонатан, Симон, його брат, і всі, що були при ньому, і втекли в пустиню Текоа, де й отаборились при колодязі Асфар
34
Дізнався про це Вакхид у день суботній і з усім своїм військом перейшов через Йордан.
35
Йонатан послав був свого брата, начальника ватаги, до набатеїв, своїх приятелів, щоб дозволили примістити в них його великий обоз.
36
Але з Медави вийшли потомки Ямбрі й схопили Іоана з усім, що було в нього, і віддалилися з добиччю.
37
Та після того Йонатанові й Симонові, його братові, дали знати, що потомки Ямбрі справляють бучне весілля і з великою врочистістю ведуть з Надавату молоду, дочку одного з могутніх ханаанських вельмож.
38
Тоді вони, пригадавши кров брата свого Іоана, пішли й сховались у гірському сховищі.
39
Підвівши очі свої, побачили серед гармидеру почет з великими дарунками;
то був молодий, що з своєю дружбою й братами йшли назустріч із бубнами, музиками та силою всякого знаряддя.
40
Встали юдеї з засідки й, кинувшись на них, стали їх бити.
Багато було вбито й поранено, решта ж утекла в гори, а було взято й усю їхню здобич.
41
Отак весілля стало для них смутком, а музики - плачем.
42
І помстившися за кров свого брата, вони повернулись до багнистих берегів Йордану.
43
Почув про це Вакхид і прийшов суботнього дня з великим військом на береги Йордану.
44
Тоді Йонатан сказав тим, що були при ньому: «Встаньмо до бою за життя наше, бо сьогодні воно не так, як учора чи й позавчора.
45
Ось бо війна і спереду й ззаду нас, звідсіль і звідтіль вода Йордану, багно й хащі, нема нам куди втікати.
46
Ось час закликати голосно до неба, щоб нам урятуватись від руки ворогів наших
47
І розпочався бій: Йонатан простягнув руку, щоб ударити Вакхида, та той від нього назад відхилився.
48
Тут Йонатан і ті, що були при ньому, кинулись уплинь у Йордан і перепливли на той бік, але вороги не переправились через Йордан, щоб гнатися за ними.
49
Того дня полягло у Вакхида з 1000 чоловік.
50
Повернувшись у Єрусалим, Вакхид став будувати укріплені міста в Юдеї;
твердиню в Єрихоні, Емаусі, Бетороні, Бетелі, Тамматі, Фаратоні й у Тефоні, з високими мурами й воротами на засувах,
51
і поставив у них залогу, щоб непокоїти Ізраїля.
52
Він укріпив також міста Бетсур і Гезеру й замок, зоставивши війська й запаси харчів у них.
53
Узяв як закладників синів вельмож краю і залишив їх під вартою у твердині в Єрусалимі.
54
Року 153, другого місяця, звелів Алкім усунути мур внутрішнього двору святині, чим зруйнував працю пророків, - і почали його валити.
55
Та тоді вхопив Алкіма параліч, і його робота припинилась.
Йому заціпило уста, так що він не міг промовити й слова або розпорядитися щодо дому.
56
Тоді помер Алкім у великих муках.
57
Побачивши ж, що Алкім помер, Вакхид повернувся до царя, і земля Юдейська зазнала спокою на 2 роки.
58
Всі нечестиві влаштували нараду, кажучи: «Ось Йонатан із своїми прибічниками живуть собі спокійно та безпечно.
Приведім тепер Вакхида, і він захопить їх усіх за одну ніч.»
59
І пішли вони до нього й умовилися з ним.
60
І вирушив Вакхид з великим військом, пославши потайки листи всім своїм союзникам у Юдеї, щоб вони схопили Йонатана та його прибічників;
та їм не пощастило, бо задум їхній викрито.
61
Зате вони схопили близько 50 з видатних краю, що були на чолі змови, і їх убили.
62
Тоді Йонатан і Симон з прибічниками відійшли в Бетбасі, що в пустині.
Вони відбудували те, що було зруйноване там, й укріпились.
63
Довідавшись про те, Вакхид зібрав усе своє військо й повідомив наперед своїх прибічників у Юдеї.
64
Прибувши сам, отаборився біля Бетбасі, і кілька днів брав його приступом, спорудивши машини.
65
Йонатан залишив Симона, брата свого, у місті, а сам вийшов в околицю з невеликим загоном
66
і розбив Одомера та його братів, а й синів Фасірона, у шатрах їхніх.
Отак почались перші їхні вдатні діла, і вони вбивались у силу.
67
Симон же з прибічниками, вирвавшися з міста, підпалили машини,
68
і воювали проти Вакхида, що, розбитий, вельми засмутився, бо його намір і похід пішли нінащо.
69
Розлютившись на беззаконних, що нараяли йому йти в похід, він убив багатьох із них і вирішив повернутись у край свій.
70
Дізнавсь про це Йонатан і вислав послів до нього, щоб укласти мир і повернути бранців.
71
Вакхид прийняв його, вчинив згідно з тими умовами й присягнув йому, що не буде спричинювати йому шкоди по всі дні життя свого.
72
І видав йому бранців, що забрав був раніше в Юдеї, і повернувшись назад у край свій, вирішив більш не повертатись у край Юдейський.
73
Отак меч відпочив в Ізраїлі.
Йонатан осівся в Махмасі, де почав правити народом, та винищив безбожних з-поміж Ізраїля.