Християни - містична будівля 1-10; обов'язки супроти поган 11-12; супроти влади 13-17; повинності слуг 18-25

1
Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
2
жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
3
якщо ви скуштували, який Господь добрий.
4
Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
5
А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6
Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний.
Хто вірує в нього, не осоромиться
7
Вам, отже, що віруєте, - честь!
Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,
8
каменем спотикання і скелею падіння.
Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
9
Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
10
ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
11
Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
12
Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
13
Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
14
чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
15
Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
16
Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
17
Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
18
Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
19
Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
20
Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили?
Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.
21
Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
22
той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
23
хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
24
він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.
25
Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.