Тимчасове примирення Саула з Давидом 1-8; Міхаль рятує Давида 9:17; Давид між пророками у Рамі 18-24

1
Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити.
Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,
2
і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити.
Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!
3
Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе
4
Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.
5
Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився.
Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини
6
Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре
7
Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.
8
Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.
9
Та на Саула напав злий дух від Господа.
Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
10
Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.
11
Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити.
Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!
12
і спустила Міхаль Давида через вікно.
Отак він пішов геть, утік і врятувався.
13
Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.
14
А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.
15
І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку!
Я мушу його вбити
16
Прийшли гінці - аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.
17
І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утікМіхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе
18
Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був.
Потім пішли - сам він і Самуїл - та оселилися в Найоті.
19
Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,
20
послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.
21
Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати.
І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.
22
Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і ДавидЙому відповіли: «В Найоті, в Рамі
23
І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.
24
Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч.
Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками