Недовір'я філістимлян до Давида

1
Зібрали філістимляни всі свої війська коло Афеку, тим часом як Ізраїль отаборивсь коло джерела в Єзреелі.
2
Філістимлянські князі проходили сотнями й тисячами, а Давид із своїми людьми виступав наостанку з Ахішем.
3
Питають князі філістимлянські: «Що це за євреїАхіш відповів князям філістимлянським: «Та ж це Давид, слуга Саула, царя Ізраїля!
Він оце вже років зо два зо мною, й з того дня, як він прийшов ще й досі я не знайшов нічого в ньому
4
Та філістимлянські князі обурилися на нього й сказали йому: «Відішли назад цього чоловіка!
Нехай повертається на місце, що ти йому призначив на осідок, і не йде з нами на війну, щоб під час битви не обернувся проти нас.
Чим би йому примиритись із своїм паном, як не головами цих людей?
5
Хіба це не той Давид, якому приспівувано в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч
6
Покликав Ахіш Давида й каже до нього: «Як живе Господь, ти чесний, і милі моїм очам у таборі всі твої виходи й входи, бо я не знайшов нічого злого в тобі з того часу, як ти прийшов до мене, та й понині, однак князям ти не довподоби.
7
Тож повернися й іди собі в мирі, щоб не зробити нічого зневажливого в очах філістимлянських князів
8
А Давид сказав до Ахіша: «Що ж таке вчинив я і що ти знайшов у слузі твоєму з того часу, як я ввійшов на службу до тебе, й по цей день, щоб мені не йти на війну проти ворогів мого пана царя
9
Ахіш відповів Давидові, кажучи: «Признаю, що ти мені любий як посланець Божий, однак князі філістимлянські вимагають: нехай, мовляв, не йде на війну з нами!
10
Встань, отже, раннім ранком зо слугами пана твого, що прийшли з тобою, й ідіть собі на місце, що я вам призначив.
І не допускай лихої думки до серця свого, бо ти чесний передо мною.
Вставайте взавтра вранці, щоб вам, скоро світ, пуститися в дорогу
11
Встав Давид та його люди рано-вранці, щоб світанком пуститися в дорогу й повернутися у землю Філістимлянську, а філістимляни пішли в Єзреел.