Поразка ізраїльтян і втрата ковчегу 1-11; смерть Елі 12-22

1
Слово Самуїла було для всього Ізраїля.
Того часу вибрались філістимляни на Ізраїля війною, й ізраїльтяни виступили на війну проти філістимлян та й отаборились при Евен-Езері;
а філістимляни отаборились під Афеком.
2
Філістимляни вишикувались у бойовий лад проти Ізраїля;
бій був запеклий, розбили Ізраїля філістимляни, і з війська полягло на полі битви до чотирьох тисяч чоловік.
3
Як же повернувся люд у табір, старші Ізраїля сказали: «Чому Господь побив нас сьогодні перед філістимлянами?
Візьмім із Шіло ковчег Господнього союзу, щоб ішов посеред нас і спас нас із рук ворогів наших
4
Народ послав у Шіло, й взяли вони звідти ковчег Господа Сил, що перебуває на херувимах.
Обидва сини Елі, Хофні й Пінхас, супроводжали ковчег Божий.
5
Як же прибув ковчег Господній у табір, увесь Ізраїль зняв такий великий крик, що аж земля стряслася.
6
Коли ж почули філістимляни голосний гомін той, то спитали: «Що то за крик голосний та великий у таборі єврейськім?» І як дізнались, Що то ковчег Господній прибув у табір,
7
злякались, бо говорили: «Бог прибув у табір!» І сказали: «Горе нам, бо так ще досі не бувало.
8
Горе нам!
Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині!
9
Кріпіться й покажіть себе мужами, філістимлянами, коли не хоче те зробитися єврейськими рабами, як вони були вашими!
Будьте, отже, мужами, і до бою!»
10
Вдарили філістимляни, і було Ізраїля розбито.
І побігли кожен до свого намету.
Була то вельми велика поразка, полягло Ізраїля 30 000 піхотинців.
11
І ковчег Божий було взято, й обидва сини Елі, Хофні і Пінхас, померли.
12
Один веніяминянин утік із бойових рядів і того ж дня прибув у Шіло.
Одіж на ньому була подерта й порох на голові в нього.
13
Як він прибув, Елі сидів на стільці біля дверей і позирав на шлях, бо серце його тремтіло за Божий ковчег.
І коли прийшов той чоловік, щоб сповістити в місті про це, все місто зняло лемент.
14
Почув Елі той лемент і спитав: «Що то за галас такий великийЧоловік підбіг хутенько і сповістив Елі.
15
Елі ж було дев'ятдесят вісім років, очі в нього були нерухомі, й він не міг уже бачити.
16
Тому чоловік сказав до Елі: «Я - той, що прибув із табору.
Я втік сьогодні з поля бою.» Елі спитав: «Що ж там сталося, мій сину
17
Посол у відповідь сказав: «Кинувсь навтеки Ізраїль перед філістимлянами;
до того полягло вельми багато люду, та й сини твої, Хофні й Пінхас, обидва мертві, і ковчег Божий узято
18
Як же згадав той про ковчег Божий, упав Елі зо стільця коло дверей навзнаки, і зломив в'язи, й умер, бо був старий і тяжкий.
Сорок років правив Ізраїлем.
19
Невістка ж його, жінка Пінхаса, була вагітна, ось-ось мала родити, і як почула вістку про те, що взято ковчег Божий, та що свекор її і муж мертві, скорчилася й породила, бо вхопили її болі.
20
І як вона вмирала, жінки, що стояли вколо неї, сказали їй: «Не бійся, ти вродила синаОднак, вона не відповіла й на теє не вважала.
21
Тільки назвала хлопця Іхаводом, хотівши тим сказати: пішла геть слава від Ізраїля, бо було захоплено Божий ковчег, а свекор і муж неживі.
22
Вона сказала: «Відійшла від Ізраїля слава, бо взято ковчег Божий