Йоас 1-16; ворожість до пророків і вбивство Захарії 17-22; вбивство Йоаса 23-27

1
Було Йоасові 7 років, як став він царем, і царював 40 років в Єрусалимі.
Мати його звалася Цівея, з Версавії.
2
Йоас робив добро в очах Господніх по всі дні священика Йояди.
3
Йояда взяв йому дві жінки, й він породив синів та дочок.
4
Після цього Йоасові спало на думку відновити дім Господній;
5
він зібрав священиків та левітів і сказав їм: «Ідіть по юдейських містах і збирайте з усього Ізраїля скільки потрібно, рік-у-рік, грошей на направу дому вашого Бога.
Захо-діться швидко коло цієї справи.» Але левіти не квапились.
6
Тоді цар покликав Йояду, їхнього голову, й сказав йому: «Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та з Єрусалиму податок накладений Мойсеєм, Господнім слугою, на ізраїльську громаду для намету зборів?
7
Таж нечистива Ата-лія та її сини довели дім Божий до занепаду, й усе святе в домі Господньому вжили для Ваалів
8
Цар звелів, і зробили одну скриньку й примістили її при дверях дому Господнього знадвору,
9
й оповістили по Юдеї та Єрусалимі, щоб зносили Господеві податок, який наклав був Мойсей, слуга Божий, на Ізраїля в пустині.
10
Всі старшини й увесь народ були раді й зносили та кидали в скриньку, аж доки вона не стала повна.
11
Левіти приносили, з доручення царя, скриньку до перевірки.
Коли вони бачили, що там багато срібла, тоді приходив царський писар та довірений первосвященика, випорожняли скриньку й відносили її назад та й ставили знов на своє місце.
Так робили вони день-у-день і зібрали силу грошей.
12
Цар та Йояда давали їх тим, що виконували роботи при Господньому домі, а вони наймали каменотесів та теслів до понови Господнього дому й ковалів та мідників до направи Господнього дому.
13
Ті, що виконували роботи, взялись до праці, і робота направи йшла добре в їх руках;
вони привели Божий дім в належний стан і скріпили його.
14
А коли закінчили, то принесли цареві та Йояді решту грошей;
з них зроблено посуд для Господнього дому: посуд до служби й до всепалення, чаші та золоте і срібне начиння.
І приносили всепалення в Господньому домі без перестання, поки жив Йояда.
15
Йояда постарівся і, нажившись досить на світі, помер;
130 років було йому, як він помер.
16
Його поховали в Давидгороді разом з царями, бо він робив добро в Ізраїлі, для Бога й для його дому.
17
Після смерти Йояди прийшли юдейські князі з поклоном до царя, і цар їх вислухав.
18
Вони покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити ашерам та бовванам, і був гнів Господній на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
19
Щоб навернути їх до себе, Господь посилав до них пророків, і ці свідчили проти них, але вони не слухали.
20
Тоді дух Божий зійшов на Захарію, сина священика Йояди, і став він перед народом і сказав йому: «Так говорить Бог: Чому ви порушуєте накази Господні?
Не вийде вам це на добро!
Що ви покинули Господа, то й він вас покинув
21
Та вони змовились проти нього і, на наказ царя, вбили його камінням У дворі Господнього дому.
22
Отак цар Йоас не згадав про доброту, що мав до нього Йояда, батько Захарії, і вбив його сина.
А як цей умирав, то сказав: «Нехай Господь бачить і відплатить
23
Як же минув рік, виступило проти нього арамійське військо.
Воно прийшло в Юдею й у Єрусалим та й повбивало з-поміж народу всіх старшин у народі, а всю здобич, забрану в них, послали цареві в Дамаск.
24
Хоч арамійське військо прийшло було в невеликому числі людей, та Господь видав їм у руки дуже велике військо за те, що юдеї покинули Господа, Бога батьків своїх.
Та й над Йоасом вони вчинили суд.
25
А як вони вийшли від нього, заставши його в тяжкій хворобі, слуги його вчинили змову проти нього за кров сина священика Йояди й убили його в його ліжку, тож він умер.
І поховали його в Давидгороді, та не поховали його в царському гробовищі.
26
Ті ж, що вчинили змову проти нього, були: Завад, син Шімеати, аммонійки, та Єгозавад, син Шімріти, моавитянки.
27
Про його синів і про силу податків, що він одержав, та про направу Божого дому написано в Мідраші книги царів.
Амасія, його син, став царем на місце його.