Ахаз 1-4; сирійсько-ефраїмська війна 5-8: зворот полонених 9-25; смерть Ахаза 26-27

1
Було Ахазові 20 років, як став царем, і царював він 16 років в Єрусалимі;
та не чинив, що було довподоби Господеві, як предок його Давид.
2
Він ходив дорогами ізраїльських царів, ба навіть і робив вилиті боввани ваалам.
3
Він палив кадила в долині Бен-Гінном, перевів своїх синів через вогонь, за звичаєм гидотних народів, що їх Господь вигнав перед Ізраїлем,
4
приносив жертви й палив кадила на узвишшях, на горбах і під кожним деревом зеленим.
5
Господь Бог видав його в руки царя араміїв, що побив його, забрав в нього силу бранців та й повів у Дамаск;
видав його також у руки ізраїльського царя, і той завдав йому великої поразки.
6
Пеках, син Ремалії, вбив в Юдеї за один день 120 000 чоловік, усіх войовничих людей, за те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх.
7
А Зіхрі, ефраїмський витязь, убив Масею, царського сина, та Азрікама, головного над палацом, та Елкану, другого по цареві.
8
Сини Ізраїля забрали у своїх братів у полон 200 000 жінок, синів та дочок;
та й силу здобичі награбували в них і принесли ту здобич у Самарію.
9
А був там пророк Господній, на ім'я Одед.
Він вийшов назустріч війську, що поверталось у Самарію, і сказав їм: «Оце Господь, Бог батьків ваших, у своєму гніві на юдеїв, видав їх у ваші руки, і ви повибивали їх з такою лютістю, що вона ді-йшла до неба.
10
І тепер ви гадаєте підбити під себе синів Юди та Єрусалим як невільників та невільниць.
Та хіба ж у вас самих нема провин перед Господом, Богом вашим?
11
Тож послухайте мене й поверніть полонених, що ви захопили з-поміж ваших братів, бо гнів Господній палає на вас!»
12
І деякі з начальників синів Ефраі'ма: Азарія, син Йоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єзекія, син Шаллума, та Амаса, син Хадлая, встали проти тих, що поверталися з війни,
13
і сказали їм: «Не приводьте сюди полонених!
Невже ви маєте на думці додати до провини, що вже тяжить над нами перед Господом, нові наші гріхи та переступи?
Вже й так велика наша провина, і гнів палає на Ізраїля
14
Тоді військові лишили полонених та здобич перед начальниками й усією громадою.
15
І встали мужі, призначені за іменами, взяли полонених і одягли всіх роздягнених між ними із здобичі;
одягли вони їх, узули їх, нагодували й напоїли їх, намастили їх олією, посадили на ослів усіх слабих з-поміж них та й, відвівши їх в Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, повернулись у Самарію.
16
Того часу цар Ахаз послав послів до асирійського царя, щоб він допоміг йому.
17
Едомії прийшли ще раз, побили Юду й забрали полонених;
18,
та й філістимляни нападали на міста, що на низині й на півдні Юдеї, і здобули: Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо та залежні від нього міста, Тімну та залежні від неї міста, і Гімзо та залежні від нього міста, й оселились там,
19
бо Господь хотів понизити Юдею з-за юдейського царя Ахаза, що довів до роз-гнуздання й тяжко грішив перед Господом.
20
От і двигнувся на нього асирійський цар Тіглатпілесар, що завдав йому тільки лиха і не допоміг йому,
21
бо цар Ахаз мусів забрати скарби з дому Господнього, царської палати й від князів та й віддати асирійському цареві.
Та це йому не допомогло.
22
Ба навіть і в скрутний для нього час він, цар Ахаз, грішив і далі перед Господом.
23
Він приносив жертви богам дамаським, що його побили, бо думав собі: боги арамійських царів допомагають їм;
принесу й я їм жертву, то й вони, мовляв, допоможуть мені;
але вони були причиною занепаду для нього й для всього Ізраїля.
24
Ахаз зібрав посуд дому Божого й розбив його;
він замкнув двері дому Господнього й наробив собі жертовників по всіх кутках в Єрусалимі.
25
Крім того, спорудив узвишшя в кожному місті Юдеї, щоб кадити іншим богам, і тим привів до гніву Господа, Бога своїх батьків.
26
Решта його дій та всі його вчинки, від перших до останніх, записані в князі юдейських та ізраїльських царів.
27
І спочив Ахаз при батьках своїх, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не хотіли класти його в гробовищі юдейських царів.
На місце його став царем син його Єзекія.