Збірка на вбогих 1-5; користі з милостині 6-15

1
А про службу на користь святим мені зайво до вас писати,
2
бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року;
ваш запал заохотив багатьох.
3
Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані.
4
А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, - щоб не сказати ви, - через ту певність осоромимося.
5
Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.
6
Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати;
хто ж щедро сіє, той щедро жатиме.
7
Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.
8
А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло,
9
як написано: «Розсипав, дав убогим;
праведність його перебуває вічно
10
Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости,
11
щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.
12
Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові.
13
Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх.
14
І вони своєю молитвою за вас з'являються вам зичливі - заради надмірної благодаті Божої у вас.
15
Подяка хай буде Богові за його дар несказанний!