Останній ізраїльський цар Осія 1-6; здобуття Самарії 7-23; самаритяни 24-41

1
На дванадцятому році Ахаза, юдейського царя, став Осія, син Ели, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 9 років.
2
Він чинив те, що Господеві не довподоби, однак не так, як ізраїльські царі, що були перед ним.
3
Проти нього виступив Салманассар, асирійський цар, і Осія зробивсь його підданим і платив йому данину.
4
Як же асирійський цар викрив, що Осія був зрадливий, - він послав був послів до Со, єгипетського царя, і не платив асирійському цареві звичайної щорічної данини, - то посадив його зв'язаного в тюрму.
5
І рушив асирійський цар проти усього краю, наступив на Самарію і держав її в облозі 3 роки.
6
На дев'ятому році Осії здобув асирійський цар Самарію й одвів Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані, та по мідянських містах.
7
А сталось так тому, що сини Ізраїля согрішили перед Господом, Богом своїм, що вивів їх з Єгипетської землі, з-під руки фараона, єгипетського царя, і шанували інших богів,
8
і ходили звичаями народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїля.
9
Сини Ізраїля чинили недобрі речі перед Господом, своїм Богом, і зводили собі узвишшя по всіх своїх містах, почавши від вартових башт до міст-твердинь.
10
Вони ставили собі кам'яні стовпи й ашери на кожному високому горбі й під кожним деревом зеленим,
11
і кадили там на всіх узвишшях так, як народи, яких Господь вигнав був перед ними, і чинили погані вчинки, викликаючи гнів Господній.
12
Вони служили бовванам, про яких Господь наказав їм: “Не чиніть цього!”
13
Все ж таки Господь остерігав Ізраїля й Юду через усіх своїх пророків і всіх видючих, кажучи: “Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.”
14
Але вони не слухали, вони були більш тугошиї, ніж батьки їхні, що не вірили Господеві, Богу своєму.
15
Вони відкинули його установи й його завіт, що він заключив був з їхніми батьками, і перестороги його, якими остерігав їх, і пішли за марнотами та й самі стали марнотою, наслідуючи народи, що були навкруги них, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили.
16
Вони покинули всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі вилиті подоби, двох бичків;
зробили собі ашери й поклонялися усім військам небесним, і служили Ваалові.
17
Вони провадили через вогонь своїх синів та своїх дочок, ворожили й чарували;
вони пускались на те, що Господеві не довподоби, викликаючи його гнів.
18
І розгнівався Господь вельми на Ізраїля, і відкинув його від свого обличчя.
Зосталось тільки коліно Юди.
19
Але й Юда не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і пішов звичаями, що завів Ізраїль,
20
і Господь відкинув усіх потомків Ізраїля, покарав їх, видав їх у руки хижакам, і нарешті прогнав їх з-перед себе.
21
Коли ж ізраїльтяни відлучилися від Давидового дому, і зробили царем Єровоама, сина Навата, Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і ввів їх у тяжкий гріх.
22
Сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив;
вони не відступали від них,
23
аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як казав був через своїх слуг, пророків.
Він виселив Ізраїля з його землі в Асирію аж по цей день.
24
І привів асирійський цар людей з Вавилону, з Кути, з Авви, з Хамату і з Сефарваїму та й оселив замість синів Ізраїля по самарійських містах;
вони зайняли Самарію й жили по її містах.
25
Але що в перші часи, як почали там жити, вони не шанували Господа, Господь наслав на них левів, що їх роздирали.
26
І дано знати асирійському цареві: “Ті народи, що ти переслав і осадив по самарійських містах, не знають закону тамтешнього Бога, тому й наслав він на них левів, що їх вигублюють, бо вони не знають закону тамтешнього Бога.”
27
Тоді асирійський цар повелів: “Виправте туди одного із священиків, що ви виселили звідти;
нехай піде й живе там та нехай навчить їх закону тамтешнього Бога.”
28
От і прийшов один із священиків, що були виселені з Самарії, та осівсь у Бетелі й вчив їх, як їм шанувати Господа.
29
Та, попри те, кожний народ наробив собі власних богів і поставив їх у капищах по узвишшях, що їх звели були самарійці, - кожний народ по містах, де осілись.
30
Люди з Вавилону зробили Суккот-Бенота, люди з Кути зробили Нергала, люди з Хамату зробили Ашіму;
31
аввії зробили Нівхаза й Тартака, сефарвії ж палили своїх дітей у вогні на честь Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських.
32
Разом з тим вони почитали Господа й поставили собі з-поміж себе священиків по узвишшях, що й приносили жертви у капищах по узвишшях.
33
Господа вони почитали, але й богам своїм служили звичаєм народів, із-між яких виведено їх.
34
Аж по цей день чинять вони давнім звичаєм.
Вони не шанують Господа й не чинять за уставами й за обрядами його, та за законом і за заповіддю, що Господь наказав синам Якова, що йому дав ім'я Ізраїль.
35
Господь уклав був з ними союз і повелів їм: “Не почитайте інших богів, не поклоняйтесь їм, не служіть їм і не жертвуйте їм
36
а Господа, що вивів вас з Єгипетської землі великою потугою й простягнутою рукою, - його почитайте.
йому поклоняйтесь і йому жертвуйте,
37
й установи та обряди, закон та заповіді, що він написав вам, пильнуйте, щоб виконували їх по всі дні, а інших богів не почитайте.
38
Союзу, що я уклав з вами, не забувайте й інших богів не почитайте.
39
Лише Господа, Бога вашого, почитайте, і він визволить вас із руки всіх ворогів ваших.”
40
Та вони не слухали й чинили за давніми своїми звичаями.
41
Отак народи ті почитали Господа й служили також своїм бовванам.
Та й діти їхні й діти дітей їхніх чинять так, як їхні батьки чинили, аж по цей день.