Цар Седекія 1-7; друге виселення у Вавилон 8-21; Годолія 22-26; помилування Йоахина 27-30

1
На дев'ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти.
2
І отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3
А на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.
4
Тоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, - халдеї ж були навкруги міста, - та й пустився дорогою Арава,
5
але халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього.
6
Халдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд.
7
Він повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон.
8
На п'ятому місяці, сьомого дня місяця, - це було на дев'ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя,
9
та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом.
10
Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму.
11
Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони.
12
А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля.
13
Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон.
14
Забрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі.
15
Забрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, - все, що тільки було з золота й із срібла.
16
А щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги.
17
Ліктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок;
навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка - все мідне.
Так само й другий стовп.
18
Начальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі.
19
А з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п'ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті.
20
Взяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу,
21
а вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні.
Так виселено Юду далеко від його краю.
22
Над людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана.
23
Як же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу.
То були: Ізмаїл, син Натанії;
Йоханан, син Кареаха;
Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, - самі вони й їхні люди.
24
Годолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: “Не бійтеся служити халдеям;
осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.”
25
Та сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі.
26
Тоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв.
27
На тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми.
28
Він розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні.
29
Йоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його.
30
Його щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його.