Посвята храму 1-9; бої проти Антіоха Евпатора 10-13; війна з ідумеями 14-23; перемога над Тимотеєм 24-31; здобуття Гезери 32-38

1
Тим часом Макавей з товаришами під проводом Господнім посіли храм і місто,
2
зруйнували жертовники, що їх погани звели на площі, а й капища;
3
вони очистили храм, спорудили новий жертовник і, роздобувши вогню з каменя, взяли того вогню та після дворічної перерви принесли знову жертви, палили ладан, засвітили ліхтарі й виклали хліби появлення.
4
Зробивши це, вони припали до землі і просили Господа, щоб не допустив їм знову зазнати таких нещасть;
коли ж вони б часом згрішили, то щоб він повчив їх лагідно і не видавав богохульникам та варварським поганам.
5
Того самого дня, коли чужинці осквернили храм, відбулося й очищення храму, а саме двадцять п'ятого того ж самого місяця, себто Хаслева.
6
З радістю відсвяткували вони 8 днів так, як свято Кучок, пригадуючи, як ще нещодавно обходячи свято Кучок, наче звірі, тулилися по горах і печерах.
7
Тим то з тирсами, з зеленим гіллям та пальмами в руках вони співали гимни тому, хто довів до доброго кінця очищення святині.
8
Тоді вони також усі разом проголосували й ухвалили, що ввесь юдейський народ має щороку святкувати ці дні.
9
Отак воно було зо смертю Антіоха, прозваного Епіфаном.
10
Тепер оповімо про те, що сталося за Антіоха Евпатора, сина отого нечестивця, й оповідатимемо скорочено про лиха, що їх завдають війни.
11
Цей, успадкувавши царство, поставив на чолі урядування одного собі Лісія, головного правителя Келесирії та Фінікії.
12
Тим часом Птолемей, прозваний Макроном, перший задумав виявити себе справедливим супроти юдеїв, щоб відшкодувати їм за минулу кривду, тож: почав керувати ними мирно.
13
Тому близькі йому обвинуватили його перед Евпатором, і скрізь був він ославлений як зрадник тому, що покинув Кіпр, який йому доручив Філометор, і перейшов до Антіоха Епіфана.
А що він не зміг гідно виконувати свій високий уряд, то й скінчив самогубством, - отруївся.
14
Горгій став правителем країни;
він тримав наймані війська й хапався кожної нагоди, щоб провадити війну проти юдеїв.
15
На той час і ідумеї зайняли вигідні твердині й непокоїли юдеїв;
вони прийняли втікачів з Єрусалиму й старалися затягнути війну.
16
Але ті, що були при Макавеї, молились усі разом і попросили Бога, щоб став їм за союзника;
відтак рушили на ідумейські твердині,
17
а, кинувшись на них відважно, звоювали;
збили всіх тих, що воювали на мурах, вирізали всіх, що потрапили їм до рук, тож вигубили не менш як 20 000 чоловік.
18
А що не менш як 9000 утекло в дві сильні башти, в яких було все потрібне на час облоги,
19
Макавей зоставив Симона, Йосифа й Закхея з достатнім для облоги числом вояків і пішов у міста, де явно відчували потребу його присутности.
20
Люди з оточення Симона, ласі на гроші, далися на підступ з боку тих, що були в баштах;
узяли 70000 драхм і дозволили декому втекти на волю.
21
Довідався про це Макавей, зібрав старших у народі, й обвинуватив тих, що так зробили, бо вони за гроші продали братів, випустивши проти них ворога на волю.
22
Він скарав їх як зрадників на горло й негайно захопив обидві башти.
23
Зо зброєю в руках він завжди мав щастя, отож вигубив в обох баштах більш як 20 000.
24
Тимотей же, якого перед тим юдеї розгромили, зібрав превелику силу чужоземного війська й чимало азіятської кінноти та й з'явився в Юдеї, щоб завоювати її збройно.
25
Як же він уже наближався, люди, що були при Макавеї, посипали на голову пороху, загорнули бедра волосяницею і почали молитися до Бога.
26
Вони припали спереду до підніжжя вівтаря, і просили Бога, щоб змилувавсь над ними та щоб ворогував з їхніми ворогами, щоб був противником їхніх противників, як це ясно закон проголошує.
27
А коли вони скінчили молитву, вхопилися за зброю і вийшли далеко з міста;
однак затримались, коли до ворога були вже близько.
28
Саме коли на світ благословлялось, вдарили одні на одних;
одні мали запорукою на успіх і на перемогу не тільки відвагу, але й довір'я до Господа, другі ж покладались на лють, що й проводила ними у битві.
29
І як бій став запеклим, з'явились ворогам з неба п'ять вельми достойних мужів на конях із золотими уздами і проводили юдеями.
30
Вони взяли Ма-кавея перед себе, покрили його своєю зброєю й охороняли від ран, а на ворогів кидали стріли й блискавки;
тим то останні, збентежені й не бачачи нічого, розбіглися в цілковитому безладі.
31
Тоді взято їх 20 500 піхотинців і 600 їздців.
32
Та й сам Тимотей утік з іншими в укріплену твердиню, що звалася Гезера, начальником же в ній був Херей.
33
Чотири дні сміливі вояки Макавеєві облягали твердиню.
34
Ті, що були всередині, звірившись на неприступність місця обсипали їх богохульствами й кидали в них нечестивими словами.
35
Коли ж світало на п'ятий день, 20 юнаків із тих, що були при Макавеї, палаючи обуренням від тих образ, кинулися мужньо на мур і з несамовитим запалом заходилися стинати всіх, що потрапляли їм у руки.
36
Інші ж насіли на тих, що були всередині, з другого боку огорожі, підпалили башти й, розвівши вогнище, живцем спалили тих, що зневажали їх;
ще інші ж висадили браму, впустили решту війська й перші зайняли місто.
37
Тимотея, який сховався в ритві, разом з братом Хереєм і Аполлофаном, скарали на горло.
38
Опісля склали вони хвалу в гимнах та піснях Господеві, що дав Ізраїлеві такі великі благодійства й дарував їм перемогу.