Гріх Давида

1
На початку року, коли царі звичайно виступають у похід, послав Давид Йоава й своїх слуг, з ним і всього Ізраїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид зоставсь у Єрусалимі.
2
Одного дня під вечір Давид, уставши з своєї постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що купалась.
Була та жінка вельми гарна.
3
І послав Давид розпитатись, хто та жінка.
І йому відповіли: “Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита.”
4
Тоді Давид послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею.
І очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому.
5
Зачала жінка й послала Давидові сказати: “Я - вагітна.”
6
Тоді Давид послав до Йоава: “Пришли до мене Урію, хеттита.” І прислав Йоав Урію до Давида.
7
І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоавові, як ведеться військові, й про справи з війною.
8
Потім Давид сказав Урії: “Йди до свого дому та помий собі ноги.” Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесено дарунок від царя.
9
Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому.
10
Давидові сказали: “Урія не пішов додому.” Тоді Давид спитав Урію: “Хіба ти не прийшов із дороги?
Чому не йдеш додому?”
11
Урія ж відповів Давидові: “Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах;
мій пан Йоав і слуги мого пана таборяться в чистім полі, а я мав би йти додому, щоб їсти й пити та коло жінки спати?
Як жив Господь і як ти сам живий, того я не зроблю!”
12
Тоді Давид сказав Урії: “Отже залишися сьогодні тут, а завтра я тебе відішлю.” Та й зоставсь Урія того дня в Єрусалимі.
13
На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечорі він вийшов спати на своїй постелі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов.
14
Другого дня вранці Давид написав Йоавові листа й послав через Урію.
15
А в листі написав так: “Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер.”
16
Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні відділи.
17
І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то дехто з Давидового війська поліг, а між убитими був теж хеттит Урія.
18
Йоав послав і оповістив Давидові ввесь перебіг бою.
19
Він дав посланцеві такий наказ: “Коли ти скінчиш оповідати цареві про ввесь перебіг бою,
20
і цар закипить гнівом і тебе спитає: Чого ж ви так близько підійшли під місто битись;
чи ж не знали, що з муру стріляють;
21
хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала?
Хіба не баба скинула верхнє жорно з муру на нього, так що він помер у Тевеці;
чому ж, отже, так близько підійшли до муру?
- тоді ти скажеш: Також і твій слуга хеттит Урія згинув.”
22
Пустився посланець в дорогу, й як прибув, оповів Давидові все, що йому наказав Йоав, і ввесь перебіг бою.
Тут Давид скипів гнівом на Йоава й мовив посланцеві: “Чого ж було підходити під саме місто битись?
Чи ви ж не знали, що з муру будуть вас бити?
Хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала?
Чи не якась жінка скинула з муру на нього верхнє жорно, і він знайшов смерть у Тевеці?
Чого було вам так близько підходити до муру?”
23
А по, сланець відповів Давидові: “Люди ті перемогли нас і вийшли проти нас у чисте поле, й ми їх відкинули аж до самого входу в браму,
24
та з муру стали лучники на твоїх слуг стріляти, і деякі зо слуг царських згинули, - якихось вісімнадцять чоловік, - і твій слуга Урія хеттит, теж поліг там.”
25
Тоді Давид сказав посланцеві: “Скажеш Йоавові: Не журись тим, бо меч пожирає то тут, то там.
Посиль свій наступ на місто й зруйнуй його.
Так ти підбадьориш його.”
26
Довідавшись жінка Урії, що її чоловік Урія поліг, заходилась оплакувати свого мужа.
27
А як пройшла жалоба, Давид послав за нею й узяв до свого дому, й вона стала йому за жінку й вродила йому сина.
Та вчинок, якого допустився Давид, не сподобався Господеві.