Доброзичливість Давида до Саулового нащадка

1
Давид спитав: “Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула?
Я б виявив йому милість заради Йонатана.”
2
Був іще з дому Саула один слуга на ім'я Ціва, тож покликали його до Давида.
І цар його питає: “Чи ти Ціва?” Той відповідає: “Я твій слуга.”
3
Цар питає: “Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?” І відповів Ціва цареві: “Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.”
4
“Де він?” питає його цар;
Ціва ж цареві відповів: “Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.”
5
Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару.
6
Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився.
Давид сказав: “Мерібаале!” Той відповів: “Я твій слуга!”
7
Каже Давид до нього: “Не бійся!
Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.”
8
Вклонився він і каже: “Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?”
9
Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: “Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана.
10
Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.” Було ж у Ціви п'ятнадцять синів і двадцять рабів.
11
Ціва відповів цареві: “Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.” І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських.
12
Був у Мерібаала син малий, на ім'я Міха.
Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала.
13
А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги.