Привіт 1-2; подяка 3-10; молитва 11-12

1
Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі.
2
Благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа!
3
Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується.
4
Тож ми самі хвалимося вами по Церквах Божих, вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.
5
То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке і страждаєте.
6
Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, які утискають вас,
7
а вам, що утисків зазнаєте, відпочинок з нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї сили,
8
у вогні полум'янім, щоб відплатити тим, які не знають Бога і не коряться Євангелії Господа нашого Ісуса.
9
Вони зазнають кари, - вічної погибелі, - віддалені від обличчя Господа і від його слави й могутности,
10
коли він прийде прославитися у своїх святих і появити себе того дня на подив усім, які увірували;
бо ви увірували нашому свідченню для вас.
11
Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри;
12
щоб ім'я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас, а ви в ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.