Навернення сотника Корнилія 1-33; проповідь Петра 34-43; перше хрищення поган 44-48

1
А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,
2
побожний і богобоязливий з усім своїм домом;
він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.
3
Бачив він - десь коло дев'ятої години дня - ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію
4
Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.
5
Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.
6
Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря
7
І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,
8
і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
9
Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.
10
Він зголоднів і захотілося йому їсти.
І от, як йому готували, найшов захват на нього:
11
бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.
12
Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.
13
І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
14
Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого
15
І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань
16
Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
17
Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, - он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей
18
і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.
19
А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.
20
Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»
21
Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я!
Я той, кого ви шукаєте.
Яка причина вашого приходу
22
Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх
23
Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх.
Другого дня він устав і рушив з ними;
дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.
24
Наступного ж дня він увійшов у Кесарію.
А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.
25
І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
26
Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина
27
І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,
28
і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього.
Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.
29
Тому я без вагання прибув на ваш поклик.
Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали
30
Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі
31
і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
32
Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром.
Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.
33
Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов.
І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав
34
Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,
35
а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.
36
Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.
37
Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:
38
про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.
39
І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі;
його вони, повісивши на дереві, убили.
40
Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,
41
не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.
42
І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.
43
Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів
44
Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.
45
Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;
46
бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога.
Тоді Петро озвався:
47
«Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа
48
І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа.
Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.