Петро оповідає про хрищення поган 1-18; Церква в Антіохії 19-30

1
Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.
2
А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього:
3
«Чого, - мовляв, - увійшов єси до необрізаних і їв з ними
4
Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:
5
«Я, - каже, - був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене.
6
Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.
7
Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!
8
Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста.
9
І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань.
-
10
Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.
11
І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.
12
І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання.
Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.
13
А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро.
14
Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій.
-
15
Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.
16
І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.
17
Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді
18
Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя
19
Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.
20
Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.
21
Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.
22
Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.
23
Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,
24
бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри.
І пристало багато людей до Господа.
25
Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла
26
і, знайшовши, привів його в Антіохію.
Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали.
В Антіохії вперше учнів називано християнами.
27
Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.
28
Один з них, Агав на ім'я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.
29
Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;
30
що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.