Павло в Іконії, Лістрі та Дербі 1-7; оздоровлення кривонародженого 8-18; Павло в інших містах 19-28

1
В Іконії вони ввійшли, як звичайно, в юдейську синагогу й промовляли так, що увірувала велика сила юдеїв і греків.
2
Юдеї ж, які зоставилися невірними, підбурили й роз'ятрили настрій поган проти братів.
3
Та все ж таки Павло й Варнава перебули досить часу, одважно промовляючи у Господі, який свідчив слову своєї благодаті й зізволяв, що знаки й чудеса творились їх руками.
4
І розділився народ у місті: одні пристали до юдеїв, другі ж тримались апостолів.
5
Коли ж погани і юдеї разом з їхньою старшиною кинулися, щоб їм заподіяти зневагу та їх каменувати,
6
вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю,
7
і там звіщали Євангелію.
8
У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.
9
Він слухав, як Павло говорив;
глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,
10
сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити.
11
Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»
12
І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.
13
І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву.
14
Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи:
15
«Люди добрі, що це ви робите?
Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них,
16
який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,
17
хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші
18
Таке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.
19
Аж тут з Антіохії та Іконії надійшли юдеї, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер,
20
Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто.
Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу.
21
А як звістили Євангелію в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію,
22
підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже.
23
Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господові, в якого ті увірували.
24
І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію.
25
Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію,
26
а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили.
27
Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри.
28
І перебули з учнями чимало часу.