Павло перед юдейською радою 1-11; змова проти Павла 12-22; Павло в'язень Кесарії 23-35

1
Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом
2
Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.
3
Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена!
Як?
Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити
4
Присутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика
5
А Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик;
написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу
6
Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати!
Я фарисей, син фарисеїв.
За надію у воскресіння мертвих мене судять
7
Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;
8
бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге.
9
І зчинився великий галас.
Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці;
а що, як до нього говорив дух або ангел
10
Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.
11
А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся!
Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі
12
Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.
13
Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.
14
Вони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб'ємо Павла.
15
Ви ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити
16
Та син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.
17
Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати
18
Той узяв його, привів до тисяцького й каже: «В'язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати
19
Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти
20
«Юдеї, - відповів той, -змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.
21
Та ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб'ють.
І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди
22
Тисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»
23
І покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.
24
Нехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса
25
І написав листа такого змісту:
26
«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!
27
Оцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.
28
Бажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;
29
я пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.
30
Тому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою.
Бувай здоров
31
Отож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.
32
Другого ж дня, зоставивши комонних, щоб ішли з ним далі, повернулися в твердиню.
33
Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.
34
Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни;
а як дізнався, що з Кілікії, мовив:
35
«Я тебе вислухаю, коли прийдуть теж твої винуватці.» І велів стерегти його в Преторії Ірода.