Жіночі розкоші;
неминуче покарання Самарії


1
Слухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити
2
Господь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас - гарпунами.
3
Ви вийдете через проломи в мурах, кожна - куди потрапить, - і кинуть вас у напрямі Хермону, - слово Господнє.
4
Ідіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал - гріхи помножте!
Приносьте ранком ваші жертви, що три дні - ваші десятини.
5
Паліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, - слово Господа Бога.
6
Я дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб'я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
7
Я стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив;
пускав його на одне місто, та не пускав на друге;
один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав.
8
І пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались;
та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
9
Побив я вас сажкою та зоною;
силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
10
Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті;
вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней;
постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
11
Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору;
й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
12
Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою!
Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого
13
Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер;
хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, - Господь, Бог сил - його ім'я.