Спротив маловірів пророцтвам Амосовим

1
От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору.
То була отава по царській косовиці.
2
І як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав!
Як устоїться Яків?
Таж він такий маленький
3
І жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» - мовив Господь.
4
От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду.
І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю.
5
Тоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав!
Як устоїться Яків?
Таж він такий маленький
6
І жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» - мовив Господь Бог.
7
От що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці.
8
Господь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» - Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше!
9
Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані.
Я проти дому Єровоама з мечем устану
10
Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля.
Країна не може вже терпіти всіх його слів.
11
Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю
12
Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди;
там їж собі хліб та й пророкуй там.
13
А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський
14
І відповів Амос і мовив Амасії;
«Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я.
Я пастухом був і порав сикомори.
15
Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві.
16
Слухай же тепер слово Господнє.
Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.
17
За це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть;
поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім.
Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю