Благання про визвіл 1-8; шлях до мудрости 9-31; вона Божа 32-36; і уділена людям 37-38

1
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:
2
Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.
3
Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.
4
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля!
Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.
5
Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім'я;
6
ти - Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,
7
бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім'я.
Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.
8
Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.
9
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.
10
Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?
11
Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.
12
Бо ти полишив джерело мудрости.
13
Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.
14
Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.
15
Хто знайшов її місце?
Хто ввійшов у її скарби?
16
Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,
17
ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?
18
Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?
19
Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.
20
Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,
21
ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли;
так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.
22
Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.
23
Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.
24
Який же він, Ізраїлю, великий, -дім Божий!
Яке просторе місце, де володіє він!
25
Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!
26
Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.
27
Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,
28
тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.
29
Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?
30
Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?
31
Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.
32
Та той, хто відає все, знає її;
він розумом своїм звідав, - він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;
33
який посилає світло, - і воно йде, закликає його, - і воно його слухається, тремтівши.
34
Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;
35
покличе їх, - вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.
36
Такий наш Бог;
ніхто йому не рівний!
37
Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.
38
А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала.