Дві нові таблиці 1-5; подорож далі 6-7 покоління Леві та кивот Завіту 8-11; покладання себе на Господа 12-22

1
«Того часу промовив Господь до мене: Витеши собі дві кам'яні таблиці, такі, як і перші, і вийди на гору до мене;
зроби собі й кивот з дерева.
2
Я напишу на таблицях слова, які були на перших таблицях, що їх ти розбив, і ти покладеш їх у кивот.
3
Зробив я кивот із акацієвого дерева, витесав дві кам'яні таблиці, такі, як і перші, і вийшов на гору з цими двома таблицями в руках.
4
І написав Господь на таблицях те, що було написано на перших, десять слів, які промовив був до нас на горі з-посеред полум'я в день зборів, і дав їх мені.
5
І знову пустивсь я з гори та й поклав таблиці до кивоту, що його я зробив;
складено їх там, як заповідав мені Господь.
6
Рушили сини Ізраїля з Берот-Бне-Якану до Мосери;
там умер Арон і там його поховали, і замість нього став священиком Єлеазар, його син.
7
Звідтіля вони рушили до Гудгоду, а з Гудгоду до Йотвати, краю, в якому чимало водних потоків.
8
Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони носили кивот Господнього Завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили й благословляли його ім'ям по цей день.
9
Тим то й немає в Леві ані частки, ані насліддя між його братами;
Господь його насліддя, як сказав йому Господь, Бог твій.
10
Отак перебув я на горі стільки часу, як і перед тим, сорок день і сорок ночей, і вислухав мене Господь теж цим разом, і ухвалив не губити тебе.
11
Потім промовив до мене Господь: Устань, рушай в дорогу на чолі народу;
нехай увійдуть і займуть землю, про яку клявсь я батькам їхнім, що дам їм.
12
Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею,
13
додержуючи заповідей Господа та його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро?
14
Гляди!
Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого.
15
А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося.
16
Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!
17
Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків,
18
що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу.
19
А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
20
Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім'ям клянись.
21
Він твоя слава, він - Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі.
22
Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зір на небі