Відпустний рік 1-6; опіка вбогими 7-11; невільництво наслідком заборгованости 12-18; приписи про первістків тварин 19-23

1
«При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст.
2
А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику;
не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об'явлено відпуст на честь Господа.
3
Від чужинця можеш собі вимагати;
але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому.
4
Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, -
5
але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні.
6
Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого;
володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою.
7
Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;
8
ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.
9
Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту!
- та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого;
він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.
10
Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.
11
Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.
12
Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю.
13
Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.
14
Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки;
чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
15
Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе;
тому таке я заповідаю тобі сьогодні.
16
А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, - або що добре йому в тебе,
17
то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом.
Так само зробиш і з рабинею твоєю.
18
Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата;
і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш.
19
Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму.
Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари;
20
щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім.
21
Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму.
22
В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя.
23
Тільки крови його не споживатимеш;
виллєш її на землю, як воду