Якість жертви 1; кара за переступи 2-7; найвищий суд 8-13; закон про царя 14-20

1
«Не приноси в жертву Господеві, Богу твоєму, нічого з великорослого й дрібного скоту, що має яку-небудь ваду, будь-який недолік;
бо це гидота перед Господом, Богом твоїм.
2
Якщо посеред вас у якімсь із твоїх міст, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, знайдеться чоловік чи жінка, що чинитиме якесь зло перед очима Господа, Бога твого, переступаючи завіт його,
3
і стане служити іншим богам та падати ниць перед ними, чи перед сонцем, чи перед місяцем, чи перед усією окрасою небес, чого я не заповідав,
4
і донесуть тобі про це, та й ти про це почуєш, - то мусиш це добре розслідити;
а коли виявиться, що це річ незаперечно певна, що таку гидоту зроблено в Ізраїлі,
5
то мусиш вивести того чоловіка чи ту жінку, що сподіяли таку погань, за ворота й побити їх камінням на смерть.
6
За словом двох або трьох свідків мусить бути скараний на смерть той, хто засуджений на смерть.
Не можна стратити його на слово тільки одного свідка.
7
Рука свідків нехай буде на ньому перша, щоб стратити його, а по тому рука всього люду;
так викорінюватимеш зло з-поміж себе.
8
Коли тобі буде занадто важко розсудити справу між душогубством і душогубством, між позивом і позивом, між раною і раною - будь-які спірні справи в ваших містах -ти встанеш і підеш до місця, що його вибере Господь, Бог твій,
9
і прийдеш до священиків-левітів і до судді, який буде на ту пору, та й звернешся до них по пораду, а вони об'являть тобі судовий вирок.
10
Тоді зробиш згідно з вироком, який об'являть на тому місці, що вибере Господь, і виконаєш точно все, як вони тебе повчать.
11
Ти вчиниш згідно з повчанням, яке вони тобі дадуть, і за присудом, який тобі скажуть;
ти не відступиш від цього вироку, що його тобі об'являть, ні праворуч, ні ліворуч.
12
А хто б у зарозумілості насмілився чинити, не слухаючися священика, який там поставлений, щоб служити Господеві, Богу твоєму, або судді, то такого чоловіка скарати смертю.
Так будеш викорінювати зло з-поміж Ізраїля.
13
І весь народ, почувши те, боятиметься, і не будуть більше чинити зарозуміло.
14
Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, зайнявши її та оселившись у ній, ти скажеш: Поставлю над собою царя, як це в усіх народів, які довкола мене, -
15
то можна тобі наставити над собою царя, що його вибере Господь, Бог твій;
з-поміж твоїх братів поставиш над собою царя.
Не управнений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів.
16
Тільки він нехай не заводить собі багато коней та нехай не повертає людей у Єгипет, щоб дістати звідтіля багато коней, бо Господь наказав вам: Не можна вам більше повертатися вже тією дорогою.
17
Жінок теж нехай не заводить собі багато, щоб не відступилося його серце.
Так само срібла й золота нехай не нагромаджує собі занадто.
18
А коли сяде на царському престолі, то нехай Зробить собі відпис цього закону згідно з книгою, що в священиків-левітів;
19
і нехай тримає його в себе та читає його, поки життя йому на світі, щоб учився боятися Господа, Бога свого, та щоб додержував усіх слів цього закону й виконував ці установи,
20
щоб його серце не зносилось понад своїми братами й щоб він не відступав від заповіді ні ліворуч, ні праворуч, щоб він довго жив, царювавши, він сам і його сини в Ізраїлі