Коли буде Ізраїлеві добре, нехай не забуває про Бога 1-20

1
«Всі заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, виконуйте пильно, щоб ви були живі й розросталися та щоб увійшли й зайняли землю, про яку Господь клявся вашим батькам.
2
Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні.
3
Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки;
щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.
4
Одежа твоя не зношувалась на тобі і твої ноги не попухли за отих сорок літ.
5
Тож признайся в своєму серці, що як чоловік виховує свого сина, так Господь, Бог твій, виховує тебе.
6
А ти мусиш додержувати заповіді Господа, Бога твого, ходити дорогами його й боятися його.
7
Бо Господь, Бог твій, хоче ввести тебе в гарний край, у край долин з водою, з джерелами та підземними водами, що б'ють по рівнинах та по горах;
8
у край пшениці та ячменю й винограду, смоков і ґранат;
у край оливкових дерев, олії й меду;
9
у край, де їстимеш хліб не серед нужди, і де нічого не бракуватиме тобі;
у край, де залізні рудовища, і де з гір добуватимеш мідь;
10
там матимеш що їсти і благословитимеш Господа, Бога твого, за добрий край, що його він тобі дав.
11
Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не додержуючи його заповідей, його рішень і установ, що оце я заповідаю тобі сьогодні.
12
А коли наїсися доволі, коли набудуєш гарних домів і розгосподаришся,
13
коли намножиться в тебе високорослого й дрібного скоту та й матимеш багато срібла й золота, і коли стане множитись усе, що тільки є в тебе,
14
вважай, щоб не неслось угору твоє серце та щоб не забув ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі;
15
який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, їдовиті вужі й скорпіони, сухий і безводний степ;
який виточив тобі з твердої, як кремінь, скелі воду;
16
який годував тебе в пустині манною, про яку не знали твої батьки, щоб упокорити тебе та щоб випробувати тебе й остаточно привести тебе до добра;
17
і щоб ти не казав у своєму серці: та це моя власна сила й моя міцна рука здобулася на ті блага.
18
Пам'ятай про Господа, Бога твого, бо то він дає тобі силу на здобуття цих благ, щоб Дотримати свій союз, про який він клявся твоїм батькам, як воно сьогодні й сталось.
19
Коли ти таки й забудеш за Господа, Бога твого, і потягнеш за іншими богами та й станеш їм служити й падати перед ними лицем до землі, то ось нині я свідчуся вам, що напевно загинете;
20
так само, як народи, що їх Господь вигубить перед вами, так згинете й ви за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого