Не зважаючи на ворохобництво Ізраїля, Бог дотримує обіцянки 1-6; невірність народу - служіння тельцеві 1-29

1
«Слухай, Ізраїлю, оце сьогодні маєш перейти через Йордан, щоб іти підбити народи, більші й сильніші за тебе;
міста, великі й укріплені під саме небо;
2
народ, великий і високорослий, синів Анака, яких ти знаєш, і ти чув, як про них кажуть: Хто встоїть проти синів Анака?
3
Знай же сьогодні, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе, як вогонь жерущий;
він сам їх вигубить, він сам підкорить їх тобі, і ти проженеш і винищиш їх незабаром, як це обіцяв тобі Господь.
4
А як Господь, Бог твій, вижене їх перед тобою, ти не кажи в своєму серці: За мою праведність привів мене Господь мій, щоб зайняти цю землю, - тоді, коли насправді за беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе.
5
Не за твою праведність і не за правоту твого серця ти входиш у їхню землю, щоб зайняти її, а за беззаконня тих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою - та й щоб справдити слово, яким Господь клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.
6
Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання;
ти бо народ тугошиїй.
7
Пам'ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині!
Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа;
8
і під Хоривом прогнівали ви Господа;
та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас.
9
Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам'яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей;
хліба не їв я і води не пив;
10
і дав мені Господь дві кам'яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум'я, в день зборів.
11
Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам'яні таблиці, таблиці союзу -
12
і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля!
Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту;
скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм;
вилили собі боввана.
13
І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий.
14
Відступись від мене, я вигублю їх і зітру їхнє ім'я з-під небес, а виведу з тебе народ більший і сильніший від цього народу.
15
Тоді я повернувся, спустившися з гори, гора ж палала полум'ям, а в обох руках у мене дві кам'яні таблиці союзу.
16
Я споглянув і побачив, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, бо ви вилили собі тельця, ви хутко звернули з дороги, що її Господь заповідав вам.
17
І вхопив я тоді обидві таблиці та й кинув їх геть із рук від себе та й розбив їх перед вашими очима.
18
По тому припадав я до землі перед Господом сорок день і сорок ночей, як раніше - хліба не їв я і води не пив - за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, творивши зло перед Господніми очима, щоб прогнівити Бога;
19
бо я злякався був обурення й ярости, якою закипів Господь на нас так, що хотів вигубити вас.
І вислухав мене Господь і цим разом.
20
На Арона теж розгнівався був дуже Господь, так, що хотів був його згубити, та я заступився тоді був і за Арона.
21
А ваш гріх, бичка, що його ви собі спорудили, взяв я і спалив огнем, розтовкши його дощенту та розтерши на пил, і кинув той порох до потоку, що тече з гори.
22
Та й у Тавері й у Массі й у Ківрот-Гаттаві ви теж прогнівили Господа.
23
А як Господь хотів був послати вас із Кадеш-Барне, кажучи: Ідіть, займіть землю, що її даю вам, - то ви збунтувалися проти наказу Господа, Бога вашого, не йняли йому віри та й не послухали його голосу.
24
І ворохобилися ви проти Господа з дня, відколи я вас спізнав.
25
Отож припадав я ниць перед Господом тих сорок день і сорок ночей, лежавши обличчям до землі, бо Господь погрожував, що вигубить вас,
26
але я благав Господа такими словами: Господи, Боже мій!
Не погуби свого народу і своєї власности, що її визволив єси потугою своєю, що вивів із Єгипту своєю рукою.
27
Згадай слуг твоїх, Авраама, Ісаака, Якова;
не бери до уваги запеклість цього народу, його беззаконня й гріхи,
28
щоб у землі, що з неї ти нас вивів, не говорили: Тому що Господь не здолав увести їх у землю, що її був обіцяв їм, тому що зненавидів їх, вивів їх, щоб загинули смертю в пустині.
29
Все ж бо таки вони твої люди і твоя власність, яких ти вивів своєю великою силою і своїм потужним рам'ям