Правила життя 1-14; золота середина 15-18; вартість мудрости 19-22; мудрість людей обмежена 23-25; розбещена жінка 26-29

1
Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2
Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3
Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4
Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5
Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6
бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного.
Це теж марнота.
7
Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8
Ліпший кінець справи, ніж її початок.
Ліпше покірний духом, ніж гордовитий.
В біді чи гаразді - будь рівнодушний.
9
Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10
Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11
Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12
Під захистом мудрости, як під захистом грошей;
а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
13,
Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
14
У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
15
Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
16
Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
17
Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
18
Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
19
Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
20
Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
21
Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
22
Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
23
Усього того я досвідчивсь мудрістю.
Я мовив: Хочу бути мудрим!
Та це було для мене недосяжне.
24
Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?
25
Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум;
і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.
26
І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута.
Хто Богові вгоден, той вирветься від неї;
а грішник ускочить у її руки.
27
От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
28
Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
29
Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.