- Вступ 1-2; Бог від віків вирішив спасти людей 3-14; Христос - голова Церкви 15-23
- 1
- Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі:
- 2
- благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
- 3
- Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі.
- 4
- Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.
- 5
- Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі,
- 6
- на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині.
- 7
- У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті,
- 8
- що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі.
- 9
- Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі),
- 10
- щоб, коли настане повнота часів, здійснити його - об'єднати все у Христі: небесне й земне.
- 11
- У ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням того, хто все чинить за радою своєї волі,
- 12
- щоб ми були на хвалу його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа.
- 13
- У ньому й ви, - почувши слово правди, благо-вість вашого спасіння, в яке ви повірили, - були запечатані обіцяним Святим Духом,
- 14
- що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу його величі.
- 15
- Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих,
- 16
- не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах,
- 17
- щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати;
- 18
- щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,
- 19
- і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили,
- 20
- яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе,
- 21
- вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде.
- 22
- І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви,
- 23
- яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх.
|