Закон про пасху 1-14; про опрісноки 15-28; смерть первенців 29-33; вихід з Єгипту 34-42; пасха чужинців 43-51

1
І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:
2
"Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.
3
Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату.
4
Коли ж сім'я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ;
розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти.
5
Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток;
можете взяти його з баранців або з козенят.
6
І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.
7
І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.
8
Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі;
спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.
9
Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.
10
І не зоставлятимете нічого до ранку;
що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.
11
А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув'я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас;
і їстимете похапки: пасха то Господня.
12
Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд;
я - Господь.
13
Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.
14
І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє;
як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.
15
Сім днів їстимете опрісноки;
вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших;
бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.
16
Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини.
Нічого в ті дні не робитимете;
тільки що треба з'їсти кожному, те одне можете зготувати.
17
Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської;
тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.
18
З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.
19
Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.
20
Нічого квашеного не їжте;
по всіх ваших оселях їжте опрісноки."
21
Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: "Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.
22
І візьміть по в'язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров'ю з миски;
і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.
23
Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.
24
Ви берегтимете цей наказ як віковічну установу для вас і для дітей ваших.
25
А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.
26
Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?
27
То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші." І похилили голови люди й припали лицем до землі.
28
Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.
29
Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.
30
Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни;
і настало ридання в Єгипті;
бо не було хати, де не було б мерця.
31
Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: "Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля.
Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.
32
Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали;
ідіть геть та й мене благословіть."
33
Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю;
бо, мовляли, всі ми пропадемо.
34
Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.
35
Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.
36
І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки;
і так обібрали вони єгиптян.
37
І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.
38
І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.
39
З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків;
бо тісто ще не було вкисло;
їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.
40
Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.
41
І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.
42
Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської.
Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.
43
Господь сказав Мойсеєві і Аронові: "Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.
44
Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.
45
Приходько й наймит щоб її не їли.
46
В одній хаті їстимуть (її);
нічого з м'яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.
47
Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.
48
А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець.
Ніхто необрізаний не сміє її їсти.
49
Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас."
50
Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.
51
Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.