Друга кара: жаби 1-11; третя кара: комарі 12-15; четверта кара: песі мухи 16-28

1
Господь сказав Мойсеєві: "Скажи Аронові: Простягни руку твою з палицею твоєю на ріки, на рови, і на стави, і наведи жаби на Єгипетську землю."
2
І простяг Арон руку свою на єгипетські води і понаводив жаб, і вкрили жаби землю Єгипетську.
3
Але й чаклуни зробили таке саме своїми чарами й понаводили жаб на Єгипетську землю.
4
Тоді прикликав фараон Мойсея та Арона і каже: "Моліть Господа, щоб прогнав жаб від мене і від моїх людей, і я відпущу народ принести жертву (Господеві)."
5
І відповів Мойсей фараонові: "Вкажи мені ясно, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх і за людей твоїх, щоб зникли жаби від тебе і по твоїх будинках, та щоб тільки в ріці зостались?"
6
А він сказав "Узавтра." Відповів Мойсей: "Буде по твоєму бажанню, щоб ти взнав, що немає іншого, як Господь, Бог наш.
7
Щезнуть від тебе жаби і по твоїх будинках, і від слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці зостануться."
8
Вийшли Мойсей і Арон від фараона.
І став Мойсей благати Господа за сказане про жаби, що ним поклявся фараонові.
9
І зробив Господь по слову Мойсея;
і поздихали жаби по домах, по дворах і по полях.
10
Загрібали їх величезними купами, аж земля від них засмерділась.
11
Але як тільки побачив фараон, що полегшало, то закам'яніло його серце, і не слухався Мойсея і Арона, як і перед сказав Господь.
12
Господь казав Мойсеєві: "Скажи Аронові, щоб підніс свою палицю та вдарив порох землі, і зробиться він комарями по всій землі Єгипетській."
13
Так і вчинили вони.
І простяг Арон руку свою з палицею і вдарив порох землі, і налетіла комашня на людей і на худобу;
увесь порох землі взявся комарями по всій землі Єгипетській.
14
Чаклуни намагалися зробити те саме, вивести своїми чарами комарів, та не змогли.
І насіли комарі на людей і на худобу.
15
Тоді чаклуни промовили до фараона: "Це перст-палець Божий." Та закам'яніло серце фараона і не послухав їх, як і передсказав був Господь.
16
Сказав Господь Мойсеєві: "Встань рано вранці і стань перед фараоном саме тоді, як він виходитиме на воду, і промов до нього: Ось що каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені в пустині.
17
Бо як не схочеш відпустити народ мій, то я пошлю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на твої палати песі мухи.
І доми єгиптян, а навіть земля, на якій живете, будуть повні мух.
18
Я зроблю того дня виняток для Гошен-землі, де живе мій народ, і там не буде мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землі.
19
Я встановлю різницю між моїм народом і твоїм народом;
завтра буде цей знак."
20
Так і зробив Господь.
І налетіли мухи великими роями у фараонові палати і в будинки слуг його;
і в цілу Єгипетську землю;
і тяжко потерпіла земля від мух.
21
Покликав фараон Мойсея та Арона й каже: "Ідіть, принесіть жертву Богу вашому в землі цій."
22
А Мойсей відповів: "Не годиться так робити;
бо ми маємо приносити Господу, Богу нашому, жертви, що ними гидують єгиптяни;
як же ми могли б принести у них перед очима мерзотні для них жертви?
Вони вкаменували б нас.
23
За три дні ходи маємо піти в пустиню, щоб принести жертву Господу, Богу нашому, як він велів нам."
24
Відповів фараон: "Я відпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині;
тільки, глядіть, не віддаляйтесь.
Та помоліться за мене."
25
І сказав Мойсей: "Оце я йду від тебе і помолюсь до Господа.
Завтра вранці мухи зникнуть від фараона, від його слуг і від його народу;
та нехай фараон не глузує собі більше, не відпускаючи народу принести жертву Господеві."
26
Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господеві.
27
Зробив Господь по слову Мойсея, і щезли мухи від фараона, і від слуг його, і від народу його: не зосталось ні однієї.
28
Та серце фараона затвердло й цього разу, і не відпустив народу.