П'ята кара: мор 1-7; шоста кара: чиряки 8-12; сьома кара: град 13-35

1
Сказав Господь Мойсеєві: "Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;
2
бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,
3
то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.
4
Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине."
5
І призначив Господь реченець, кажучи: "Узавтра Господь виконає на землі це слово."
6
Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот;
між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне.
7
Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке.
Та закам'яніло серце фараона і не відпустив людей.
8
Господь сказав Мойсеєві й Аронові: "Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.
9
І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями."
10
Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.
11
Чаклуни ж не могли з'явитись перед Мойсеем через чиряки;
бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.
12
І закам'янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.
13
Господь сказав Мойсеєві: "Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.
14
Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.
15
Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.
16
Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім'я моє проповідувано по всій землі.
17
Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?
18
Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.
19
Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі;
бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне."
20
Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.
21
А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.
22
Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі."
23
Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.
24
І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.
25
І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив.
26
Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.
27
І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: "Цим разом я згрішив;
Господь правий, я ж і народ мій винні.
28
Моліться до Господа;
досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись."
29
І відказав йому Мойсей: "Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.
30
Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога."
31
Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.
32
Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.
33
Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа;
і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.
34
Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.
35
І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.