- Покликання пророка 1-3; видіння 4-28
- 1
- У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.
- 2
- На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,
- 3
- надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою.
І там була рука Господня над ним.
- 4
- Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,
- 5
- і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.
- 6
- У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.
- 7
- Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.
- 8
- Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки;
обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.
- 9
- А крильми торкались вони одне одного.
Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.
- 10
- Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.
- 11
- Крила їхні були випростані догори.
Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,
- 12
- і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли;
вони не обертались, як ішли.
- 13
- А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами;
і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.
- 14
- І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.
- 15
- Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.
- 16
- Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.
- 17
- Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.
- 18
- Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився;
обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.
- 19
- І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.
- 20
- Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.
- 21
- Коли ті йшли, ішли й вони;
коли ті стояли, то й вони стояли.
Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.
- 22
- Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.
- 23
- А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного.
В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.
- 24
- Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі;
а як зупинялись, то спускали крила.
- 25
- І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами.
Як вони зупинялись, то спускали крила.
- 26
- Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол.
А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.
- 27
- І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище.
А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.
- 28
- Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той.
Так виглядала слава Божа.
Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.
|