Пророцтво щодо Тиру

1
Одинадцятого року першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
2
«Сину чоловічий!
За те, що Тир гукав на Єрусалим: Ага!
Розбито браму народів!
Він звертається до мене!
Зруйновані його багатства!
3
За те так говорить Господь Бог: Ось я йду проти тебе, Тире!
Я підійму на тебе силу народів, неначе море підіймає хвилі.
4
Вони зруйнують мури Тиру, і повалять його башти.
Я вимету порох його геть із нього, і зроблю з нього голу скелю.
5
Він - серед моря - стане місцем, де розстеляють сіті, бо я сказав так, - слово Господа Бога.
Він стане здобиччю народів.
6
Дочки ж його на суходолі будуть порубані мечем і взнають, що я - Господь.
7
Так бо говорить Господь Бог: Ось я нашлю з півночі проти Тиру Навуходоносора, царя вавилонського, царя над царями, з кіньми та колісницями та вершниками, з великим натовпом народів.
8
Дочок твоїх на суходолі він посіче мечем.
Він побудує проти тебе рухомі башти, насипле проти тебе вал, поставить проти тебе щит.
9
До мурів твоїх тарани прикотить, і порозвалює (військовим) знаряддям твої башти.
10
Коней у нього така сила, що пилюка тебе окриє.
Від вершників, коліс та колісниць будуть тремтіти твої мури, як він увіходитиме в твої ворота, так як уходять у завойоване місто.
11
Він кінськими копитами буде всі, всі твої вулиці топтати, виб'є мечем народ твій, і повалить на землю твої могутні стовпи.
12
Розграбують твої скарби, розшарпають твої товари, розвалять твої мури, зруйнують твої будинки пишні, і повкидають у море твоє каміння, дерево й твої румовища.
13
Покладу край твоїм гомінким пісням, голосу гарф твоїх не буде більше чути.
14
Я зроблю з тебе голу скелю, ти станеш місцем, де розстеляють сіті.
Тебе не відбудують більше, бо я, Господь, сказав, - слово Господа Бога.
15
Так говорить Господь Бог Тирові: О, як тремтітимуть острови від гуку твого падіння, коли стогнатимуть поранені, коли посеред тебе лютуватиме різанина!
16
Усі князі морські посходять із своїх престолів, поскидають плащі, поздіймають свою гаптовану одежу, повдягаються у жалобу, посідають на землю щохвилі будуть дрижати й полохатися над тобою.
17
Вони заведуть над тобою жалобну пісню;
і тобі скажуть: Як це ти провалилося, зникло з моря, славне місто, ти, що було сильним на морі;
само ти і твої мешканці, що ширило страх твій на всю сушу?
18
Тепер дрижать острови у день падіння твого.
Збентежились морські острови від погибелі твоєї.
19
Так бо говорить Господь Бог: Як зроблю тебе пустинним містом, таким як безлюдні міста, як наведу на тебе океан, і як покриють тебе великі води,
20
тоді зіпхну тебе до тих, що посходили в яму, до людей, що були колись, і посаджу тебе в околиці підземній, у безлюддях віковічних, разом з тими, що посходили в яму, щоб тебе більш не заселено, щоб тебе не було більше в землі живих.
21
Зроблю тебе страховищем, і тебе не стане.
Шукатимуть тебе, та не знайдуть повіки», - слово Господа Бога.