Жалобна пісня над Єгиптом

1
Одинадцятого року, першого дня третього місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
2
«Сину чоловічий!
Промов до фараона, царя єгипетського, і до його гомінкої юрби: На кого ти у величі твоїй схожий?
3
Ось він, мов кедр ливанський, з прекрасним гіллям, з рясним листом, високий на зріст;
верховіття його сягало в хмари.
4
Води його ростили, глибінь його плекала, пускаючи ріки свої навколо місця, де він був посаджений, і посилаючи свої протоки до всіх дерев на полі.
5
Тому й вигнався він зростом понад усі дерева, що в полі;
гілляк на ньому було сила, віття на ньому росло дедалі довше з-за достатку вод, і він розростався.
6
В його гіллі кублилося все птаство піднебесне, під його віттям усі польові звірі плодились, а в його тіні жили всі народи сильні.
7
Він був прекрасний висотою, віттям своїм розлогим, бо корінь його був при великих водах.
8
Кедри в Божому саду не були йому рівня, і кипарисам до його гілляк було далеко, та й явори не досягали його віття.
Ніяке дерево в Божому саду не могло рівнятись із ним красою.
9
Я прикрасив його премногим віттям.
Йому завидували всі дерева едемські, що були в Божім саді
10
Тому ось як говорить Господь Бог: «За те, що він знявся своїм високим зростом і задер верховіття своє аж у хмари, і серце його запишалося височиною своєю,
11
за те видав я його володареві народів.
Він поступить з ним за його злобою і знищить його.
12
Чужинці, найлютіші з-між народів, зрубають його й відкинуть.
Віття його попадає по горах і по долинах;
гілляки його, поламані, валятимуться по байраках країни.
Усі народи землі вийдуть з його тіні й покинуть його.
13
На його поваленім стовбурі сидітиме все небесне птаство, а на його гілляках спочиватимуть усі польові звірі;
14
щоб ніякі дерева при воді не пишалися із свого високого зросту та щоб не задирали верховіть своїх у хмари, щоб ніякі добре зрошені водою дерева не спиналися зростом своїм угору: всіх бо їх призначено на смерть, у глибину підземну, разом із людськими синами, що сходять у яму.»
15
Так говорить Господь Бог: «Того дня, як він зійшов у Шеол, я збудив плач по ньому, замкнув над ним безодню, затримав її ріки, і води великі припинились.
Я засмутив із-за нього Ливан, і всі польові дерева затужили по ньому.
16
Гуком його падіння стряс я народи, як зіпхнув його в Шеол разом із тими, що сходять у яму.
Тоді утішились у глибині підземній усі дерева едемські, найдобірніші та найкращі дерева ливанські, - усі щедро зрошені водою.
17
Разом з ним зійшли в Шеол до тих, що полягли від меча, також і ті з-між народів, що жили в його тіні, та й їхні потомки.
18
Котрому з дерев едемських був ти рівнею в славі та величі?
Та, однак, тебе зіпхнуто разом з іншими едемськими деревами в глибину підземну, і лежиш ти серед необрізаних разом із тими, що полягли від меча.
Ось такий фараон з усією його гомінкою юрбою», - слово Господа Бога.