Проводирі - пастирі Ізраїля

1
Надійшло до мене таке слово Господнє:
2
«Сину чоловічий!
Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе!
Чи ж не вівці пастирям пасти?
3
Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли.
4
Слабих овець ви не підсилю вали, недужих не гоїли;
ранених не перев'язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали.
Ви правили ними жорстоко й насильно.
5
І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів.
Вони розсипались.
6
Блукають мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих;
по всій країні розсипались мої вівці;
ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає.
7
Тому слухайте, пастухи, слово Господнє:
8
Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - за те, що овець моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, - бо пастуха не було, - за те, що пастухи мої не дбали про моє стадо, бо мої пастухи пасли самих себе, овець же моїх не пасли,
9
за те, пастухи, слухайте слово Господнє!
10
Так говорить Господь Бог: Ось я проти пастухів.
Я заберу моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти мої вівці.
Вони не будуть більше пасти самих себе.
Я вирву в них із рота мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею.
11
Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати.
12
Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями.
Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.
13
Я виведу їх з-між народів, і позбираю їх із чужих країн, і приведу їх у їхню землю.
Я буду пасти їх по горах ізраїльських, коло потоків і по всіх заселених місцях країни.
14
Я буду пасти їх по гарних пасовиськах, випаси їх будуть на високих горах ізраїльських.
Там вони будуть відпочивати на гарному випасі й пастись на тучному пасовиську, на горах ізраїльських.
15
Сам я пастиму мої вівці, сам поведу їх на спочинок, - слово Господа Бога.
16
Котре запропастилось, я відшукаю, котре відлучилось, заверну;
поранене перев'яжу, недуже підсилю, що жирне й буйне - збережу.
Я буду їх пасти по правді.
17
Вас же, мої вівці, - так говорить Господь Бог, - буду судити між вівцею та вівцею, між бараном та козлом.
18
Чи ж то для вас не досить пастися на доброму пасовиську, що ви ще й те, що зостається від вашого пасовиська, топчете ногами?
Чи то ж для вас не досить пити чисту воду, що ви решту її каламутите ногами,
19
так, що мої вівці мусять пастись на витолоченому вашими ногами пасовиську та й пити скаламучену вашими ногами воду?
20
Тому ось що говорить Господь Бог: Оце я буду судити між гладкою та худою вівцею.
21
Тому, що ви всіх слабких овець штовхаєте то боком, то плечем, і колете рогами, аж покіль не повиганяєте їх геть надвір,
22
то я допоможу моїм вівцям, щоб їх не грабували більше.
Я буду судити між вівцею та вівцею.
23
Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида.
Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
24
І я, Господь, буду їх Богом, слуга ж мій Давид буде серед них князем.
Я, Господь, сказав це.
25
Я зроблю з ними союз миру й вижену з країни хижих звірів, так що вони житимуть безпечно в степу і спатимуть по лісах.
26
Я дам їм, і тим, що навкруги моєї гори, благословення, і пошлю дощ у свій час, і це будуть дощі благословення.
27
Польове дерево родитиме свій плід, і земля даватиме врожай свій, і вони будуть безпечні на своїй землі, і зрозуміють, що я - Господь, як я поламаю занози в їхньому ярмі та вирятую їх з руки тих, що їх поневолили.
28
Не будуть вони більше здобиччю народів, і звірі в країні не будуть їх пожирати.
Вони житимуть безпечно, і ніхто не буде їх лякати.
29
Я вирощу в них буйну рослинність, ніхто не буде більше гинути з голоду на землі, і вони не зазнаватимуть більше зневаги від народів.
30
Вони зрозуміють, що я, Господь, - Бог їхній, що я з ними, а вони, дім Ізраїля - мій народ, - слово Господа Бога.
31
Ви - мої вівці, вівці мого пасовиська, а я - Бог ваш», - слово Господа Бога.