Єзекиїл віщує руїну Єрусалиму 1-3; покутує за народ 4-17

1
«Сину чоловічий!
Візьми собі цеглину, поклади перед собою й накресли на ній місто - Єрусалим.
2
Споруди проти нього облогу: збудуй проти нього рухомі башти, насип навкруги нього вали, порозставляй табори проти нього й постав навкруги тарани проти нього.
3
Далі візьми собі залізну пательню й постав її, наче залізну стіну, між тобою та містом, і оберни твоє лице проти нього.
Воно буде в облозі, ти його обляжеш.
Це буде знаком для дому Ізраїля.
4
Ляж на лівий бік і візьми на себе беззаконство дому Ізраїля.
Скільки днів лежатимеш, стільки нестимеш їхні гріхи.
5
Я вчиню тобі так, що роки їх беззаконства відповідатимуть дням - сто дев'ятдесят днів нестимеш гріхи дому Ізраїля.
6
А як завершиш їх, то ляжеш знову - на правий бік, - і нестимеш гріхи Юди, сорок днів.
Я вчиню тобі так, що день відповідатиме рокові.
7
Ти обернеш своє лице до облоги Єрусалиму, а й твоє оголене плече, і пророкуватимеш проти нього.
8
Ось я кладу на тебе мотуззя, щоб ти не міг обернутись з боку на бік, аж докіль не скінчаться дні твоєї облоги.
9
Візьми собі пшениці, ячменю, бобу, сочевиці, проса й вики та й усип до однієї посудини, і зроби собі хліб з того.
Ти їстимеш його стільки днів, скільки лежатимеш на боці, тобто сто дев'ятдесят днів.
10
Ти їстимеш твій харч на вагу - щодня по двадцять шеклів.
Від пори до пори його їстимеш.
11
Воду теж питимеш ощадно - щодня шосту частину гіна.
12
Ти їстимеш його (той харч) ячмінними ладками, а спечеш його на людськім посліді, у них перед очима
13
Господь сказав: «Отак сини Ізраїля їстимуть хліб свій нечистий між народами, куди я їх порозганяю
14
І я сказав: «Ой Господи Боже!
Та я ж ніколи не поганив душі моєї.
Ні падла, ні того, що роздер звір, не їв я змолоду й досі: ніколи в уста мої не входило нечисте м'ясо
15
Тоді він сказав до мене: «Гаразд!
Дозволяю тобі товарячий гній замість людського посліду: на нім спечеш хліб твій
16
Далі сказав до мене: «Сину чоловічий!
Ось я понищу в Єрусалимі запаси хліба, і вони їстимуть хліб на вагу й у смутку, і питимуть воду виміряну ощадно й у страсі,
17
бо в них забракне хліба й води, і вони дивитимуться один на одного з жахом і знидіють у своїх гріхах