Ідолопоклонство в єрусалимському храмі

1
У шостому році, у шостому місяці, на п'ятий день місяця сидів я в моїй домівці, а передо мною сиділи старші юдейські, коли там з'явилась надо мною рука Господа Бога.
2
Дивлюсь я, аж тут щось, подобою схоже на людину.
Від того, що скидалось у нього на крижі, униз - вогонь, а від крижів угору - немов сяйво, неначе блиск бурштину.
3
Він простяг неначе руку й узяв мене за волосся, і дух підняв мене між небом та землею і приніс мене в Божих видіннях до Єрусалиму, у внутрішню браму, що звернена на північ, де стояв бовван ревнощів, що побуджує ревнощі.
4
І ось слава Бога Ізраїля постала там, схожа на те видіння, що я бачив на рівнині.
5
І сказав мені: «Сину чоловічий!
Підведи твої очі до півночі!» І я підвів мої очі на північ, аж ось на північ від жертовної брами той бовван ревнощів, при вході.
6
І сказав він мені: «Сину чоловічий!
Чи бачиш ти, що вони коять?
Ті великі мерзоти, що виробляє тут дім Ізраїля, щоб віддалити мене від моєї святині?
Та ти побачиш іще більші мерзоти
7
І він привів мене до входу в дворище.
Подививсь я: аж ось у мурі щілина.
8
І сказав мені: «Сину чоловічий!
Зроби діру в муріПробив я діру в мурі, і ось двері.
9
І сказав мені: «Увійди та подивись на гидкі мерзоти, що вони там коять
10
Увійшов я і побачив усякого роду гадів і гидких тварин, і всяких бовванів дому Ізраїля, вимальованих скрізь навколо по стінах.
11
І сімдесят мужів зо старших дому Ізраїля, а серед них Яазанягу, син Шафана, стоять перед ними;
кожен з кадильницею в руках, і пахощі від кадила линули вгору.
12
І сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий, що старші дому Ізраїля коять потай, кожен у своїй кімнаті з образами?
Бо кажуть: Господь нас не бачить, Господь покинув країну
13
Далі сказав до мене: «Та побачиш іще куди гірші мерзоти, що вони виробляють
14
І привів мене до входу в ворота дому Господнього, що на півночі;
аж ось там сидить жіноцтво, голосячи по Таммузі.
15
І сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий?
Та ти побачиш іще гірші, ніж ці, гидоти
16
І він повів мене до внутрішнього дворища Господнього дому, і ось там коло входу в Господню святиню, між сіньми та жертовником, стоїть з двадцять п'ять людей, спиною до Господньої святині, а лицем до сходу.
Вони поклонялись до сходу, до сонця.
17
І він сказав до мене: «Бачиш, сину чоловічий?
Ще мало домові Юди тих гидот, що тут коять;
вони ще розповсюджують по землі насильство і знову доводять мене до гніву.
Дивись, вони прикладають галузку до носа.
18
За те ж і я чинитиму з ними в гніві: око моє не пощадить, не змилосерджусь і хоч би вони і як голосно до моїх вух взивали, я їх не почую