Бог допускає прихід халдеїв як кару юдеям

1
Пророцтво, що бачив пророк Авакум.
2
Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш?
Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш?
3
Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду?
Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.
4
Тому закон утратив силу, ніде не панує право;
грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.
5
Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом;
бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.
6
Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.
7
Жахливий і страшний він!
Лише від нього походить його право і його велич.
8
Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір.
Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.
9
Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер;
вони, немов пісок, збирають бранців.
10
Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього.
З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.
11
Потім буря проходить і зникає.
Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!
12
Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій?
Ми не помремо!
Ти, Господи, навів його лише для суду;
ти, Скеле, призначив його на кару.
13
Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти;
дивитися на утиск ти не можеш.
Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?
14
Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.
15
Він витягає всіх їх вудкою своєю;
ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.
16
Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.
17
Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?