Руїна жертовників.
Падіння царства


1
Ізраїль був розкішною лозою, що плоди родила гойно.
Але що більш плодів було в нього, то більше жертовників він намножив;
що кращою була земля в нього, то кращими були божки в нього.
2
Серце в них подвійне: вони тепер будуть покутувати.
Він повалить їхні жертовники і зруйнує бовванів їхніх.
3
Певно будуть тепер казати: «Царя в нас немає, тому, що Господа ми не боялись.
Та й цар - що може він для нас зробити
4
Пусті слова зводять, нещиро присягають, чинять умови: право буяє, немов отруйне зілля на бороздах у полі.
5
З-за бичка Бет-Авену будуть у страху мешканці Самарії.
Народ бо за ним буде в жалобі, жерці його за ним тремтітимуть, - за його славою, бо відійшла від нього.
6
Та й його самого віднесуть в Ашшур - як бранку великому цареві.
Ефраїм сорому зазнає, Ізраїль застидається свого заміру.
7
А цар Самарії зникне, немов піна на воді.
8
Будуть спустошені узвишшя безбожности, - той гріх Ізраїля!
Глоди й будяки зійдуть на їхніх жертовниках.
Вони скажуть горам: «Покрийте нас!» - а пагорбам: «Упадіте на нас!»
9
Вже від днів Гівеа ти согрішив, Ізраїлю!
Там вони й зостались.
Чи не досягне їх війна в Гівеа, тих дітей зухвальства?
10
Коли захочу, я їх покараю.
Народи проти них зберуться, як їх каратимуть за їхню вину двоїсту.
11
Ефраїм - добре освоєна ялівка, що любить молотити.
Я накладу ярмо на її пишну шию, на Ефраїмі будуть їздити верхи.
Юда буде орати, а Яків волочити.
12
Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину.
Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість,
13
Ви орали безбожність, жали беззаконність і їли плід брехень.
Що ти звірявсь на твої колісниці, на многоту твоїх вояків, -
14
то метушня у твоїм війську здійметься;
спустошені будуть усі твої твердині, як Салман зруйнував був Бет-Арбел у день бою;
мати була з дітьми розбита.
15
Таке зробив вам Бетел за вашу страшну злобу.
Удосвіта з царя Ізраїля й сліду не стане.