Невдячний Ефраїм буде покараний

1
Як говорив, було, Ефраїм - усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний.
Та він через Ваала провинився й загинув.
2
І нині вони грішать дедалі більше й більше.
Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом - ідолів: усе робота ремісницька!
І примовляють: «Жертвуйте їм!
Люди, телят цілуйте
3
За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває;
мов дим з вікна.
4
Однак, я - Господь, Бог твій, із Єгипетського краю.
Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, -Спасителя немає.
5
Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи.
6
Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, - серце їхнє загорділо, тому мене й забули.
7
Тому то я для них став левом;
мов леопард, чигатиму при дорозі.
8
Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь;
я роздеру їхнього серця оболону й там пожеру їх, мов левиця;
звір дикий буде їх на шматки розривати.
9
Знищу тебе, Ізраїлю, - хто прийде тобі з допомогою?
10
Де ж він, твій цар, щоб тебе рятувати по всіх твоїх містах?
Де твої судді, що про них говорив єси: «Дай мені царя і князів»?
11
Я дав тобі царя у моїм гніві, і забрав геть у моїм обуренні.
12
Несправедливість Ефраїма, зв'язана у вузол, гріх його схований ретельно.
13
Прийдуть на нього муки породіллі, та він - син нерозумний: вже час би й народитись, та він не покидає материнського лона.
14
І я б та визволяв їх з руки Шеолу?
Я б їх рятував від смерти?
Де твої рани, смерте?
Де бич твій, о Шеоле?
Жалю не буде в мене.
15
Хоч Ефраїм посеред очерету процвітає, та прийде східній вітер;
Господній вітер здійметься з пустині й висушить його джерела, висушить його криниці;
ограбує скарб усього дорогоцінного посуду.