Заголовок 1-3; кара Юді 4-9; релігійне лицемірство 10-20; плач над Єрусалимом 21-31

1
Видіння Ісаї, сина Амоса, яке він бачив про Юдею та Єрусалим за часів Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії, царів юдейських.
2
Слухайте, небеса, вважай, земле, бо Господь говорить: «Дітей я виховав і виростив, а вони збунтувались проти мене.
3
Віл знає господаря свого, а осел - ясла пана свого.
Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє
4
Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини!
Покинули Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступились назад від нього!
5
По чому вас іще бити, вас, що не перестаєте бунтуватися?
Кожна голова хвора, кожне серце ослабло.
6
Від підошви на нозі до тім'я нема в ньому здорового місця: рани, синці, свіжі виразки, не вичищені, не перев'язані й не зм'якшені олією.
7
Земля ваша спустошена, міста ваші спалені вогнем, поля ваші у вас на очах чужинці пожирають: вони спустошені, як по знищенні Содому.
8
Зосталася дочка сіонська, немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто.
9
Якби Господь сил не зоставив нам останку, були б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.
10
Слухайте слово Господнє, князі содомські!
Вважай на науку Бога нашого, народе гоморський!
11
«Навіщо мені безліч ваших жертв?
- говорить Господь.
Я пересичений всепаленнями баранів і ситтю годованих телят.
Крови биків, ягнят та козлят я не хочу.
12
Як приходите, щоб з'явитись перед моїм обличчям, то хто від вас вимагає, щоб ви топтали мої двори?
13
Не приносьте більше пустих дарів!
Кадило стало осоружним для мене.
Нових місяців, субот і скликання сходин я не можу стерпіти: беззаконня разом з урочистим зібранням.
14
Від новомісяччів ваших та святкувань ваших відвертається душа моя.
Вони для мене стали тягарем, вони мені незносні.
15
Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас мої очі.
Навіть коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую.
Руки ваші повні крови.
16
Обмийтеся, станьте чистими;
усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки;
перестаньте чинити зло!
17
Навчітеся добро чинити;
шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову!
18
Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь.
Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг;
коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна.
19
Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни.
20
А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять
21
Ой, якою ж стала повією столиця вірна, сповнена правосуддя, в якій панувала справедливість, тепер же - душогубці!
22
Срібло твоє жужеллю стало, вино твоє розчинене водою.
23
Князі твої - бунтарі й спільники злодіїв;
усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться.
Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить.
24
Тим то ось слово Владики, Господа сил, Ізраїлевого Сильного: «О, я відплачу моїм противникам і воздам моїм ворогам!
25
Я простягну на тебе мою руку і розтоплю в горнилі твою жужель та відділю все оливо від тебе.
26
Поверну тобі правителів, як здавна було, і радників твоїх, як колись було.
Тоді назвуть тебе містом правди, столицею вірною
27
Сіон буде відкуплений правосуддям, а його навернені - справедливістю.
28
А всім відступникам і грішникам - погибель, і ті, що Господа покидають, загинуть.
29
Ви будете соромитися дубів, що вам такі любі;
ви будете стидатися садів, що вам такі милі.
30
Ви станете, як дуб, на якім зів'яло листя, і як той сад, що води не має.
31
Потужний стане клоччям, праця ж його - іскрою.
Вони горітимуть обоє разом, і нікому буде гасити.