Пересторога супроти Самарії 1-6; проти злих священиків та лжепророків 7-29

1
Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини!
2
Ось у Господа - сильний та потужний, неначе буря з градом, наче вихор згубний, наче повінь вод розбурханих, великих, що з силою кидає об землю.
3
Гордий вінець п'яниць ефраїмських буде потоптаний ногами;
4
а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине.
5
Того дня Господь сил стане пишним вінцем та діядемою окраси для останку свого народу,
6
і духом правосуддя для того, що на суді засідає, відвагою для тих, що війну назад до брами проганяють.
7
Та й тії від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв.
Священик і пророк хитаються від хмільних напоїв, вони у вині потопають;
хиляться від хмільних напоїв, заточуються, коли видіння бачать, і спотикаються, коли присуди вирікають.
8
Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця.
9
«Кого він хоче вчити знання?
Кого на розум проповіддю наводити?
Щойно відлучених дітей, які недавно від грудей відзвичаїлись?
10
Коли ж то він каже наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там!»
11
Як так - він лепетанням губ, чужою мовою заговорить він до народу цього,
12
він, що до них сказав: «Ось відпочинок!
Дайте знесиленому відпочити!
Ось спокій!» Та вони слухати не схотіли.
13
Тоді буде до них слово Господнє: «Наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там», - щоб вони на ходу горілиць упали, розбилися, заплутались, упіймались.
14
Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі!
15
Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду;
коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» -
16
тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно;
хто вірує, не похитнеться.
17
За мірило я візьму правило, за висок - справедливість.
Град змете сховок брехні, і захист води змиють.
18
Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує.
19
Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить;
а буде проходити він щоранку, вдень і вночі.
Єдино страх навчить вас.»
20
І ліжко буде занадто коротке, щоб простягнутися на ньому, і покривало занадто вузьке, щоб обгорнутись.
21
Бо Господь устане, як на Перацім-горі, розгнівається, як у Гівеон-долині, щоб учинити чин свій, чин дивний, і щоб зробити своє діло, діло незвичайне.
22
Тож не глузуйте!
А то кайдани ваші стануть ще тугіші, бо я чув від Господа, Бога сил, вирок погибелі, призначений для всього краю.
23
Наставте вухо і слухайте голос мій, вважайте і слухайте моє слово!
24
Хіба орач для сівби завжди тільки оре, крає скиби та скородить ниву?
25
Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах?
26
Він його вчить правно, Бог його як слід навчає.
27
Чорнухи певно саньми не молотять, ані коліс по кминові не котять;
чорнуху палицею вибивають, а кмин - києм.
28
Хіба товчуть пшеницю?
Ні!
Її без кінця-краю не молотять;
водять по ній кругом колеса з кіньми, її ж не розтирають.
29
І це теж від Господа сил походить: предивна його рада, велика його мудрість!